Мехмет Яшин розповідає:
Мій сир номер один – це “беяз” (Фета). Без нього не обходиться жоден сніданок. Я ніколи не відмовлюсь від таких сирів, оскільки він має напівжирний і ніжний смак. Мій улюблений – Езіне, особливо якщо він був витриманий рік-два у холодильнику. Розповідаючи про “беяз”, не можу не зазначити “беяз” з Едірне, зроблений із суміші коров’ячого та козячого молока та “беяз” з Баликесіра, виготовлений лише з козячого молока.
Король усіх Езіне беяз
Моїм улюбленим сиром після “беязу” є тулум. Сири тулум з Ізміра, Ерзінджана та Бергами смачні, але я надаю перевагу з сиру з Чорума. Я ніколи не міг насититися цим сиром, який має консистенцію вершкового масла, його смак поширюється на кожен куточок піднебіння, гострий, дивовижний, щосекунди перетворюється на інший смак і розкриває всі характеристики козячого молока.
Ось ще один сир, який повинен бути на кожному столі. Найсмачніший цього виду виготовляють у Баликесірі. Його смаком неможливо насититися.
Секрет його смаку криється у жирному молоці корів, що їдять солодку траву на високих плато.
Грав’єр з Карсу
Мій улюблений Кашар зі сходу той, що виготовлений в районі Ардаган. Він жовтий, як масло, поверхня гладка, а смак в роті може залишатися протягом тривалого часу.
Цей сир привезли до Туреччини албанські іммігранти понад 200 років тому. Він дуже добре поєднується з раки.
Жителі Коньї описують запліснявілий сир, один із найвизначніших в Анатолії, так: “Він такий же старий, як історія Коньї, і такий же зелений, як колір міста”. Ще його називають сиром Гьок, грудним сиром, зеленим сиром Конья.
Виготовлений з козячого молока. Успадкований від греків має інтенсивний запах і різкий смак.
Кисломолочний сир “лор” є також серед моїх улюблених. Особливо солодкий сир з Маньяса. Полюбляю їсти його з полуничним варенням, а також додавати до випічки чи макаронів.
Тверді сири зі сходу також необхідно включити у список. Ви повинні витримати його у воді і лише через деякий час їсти. Таким чином він позбавляється зайвої солі. З цих сирів виходять дуже смачні закуски.
