Мова — це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам’ять, найцінніше надбання віків, мова — це ще й музика, мелодика, фарби, буття, сучасна, художня, інтелектуальна i мисленнєва діяльність народу. Мова знає про людей набагато більше, ніж люди знають про себе… не ми розмовляємо мовою, а мова розмовляє нами.
Є безліч афоризмів та висловів про мову. Але, напевно, жоден до кінця не зможе описати глибину та важливість мови для людини. А наша, українська, мова – дуже багата, вона одна із наймилозвучніших у світі. Люди, що проживають за кордоном, як ніхто розуміють цю просту, але таку важливу цінність, – мову. Тому й не дивно, що, залишивши Батьківщину, кожен хоч трішечки намагається до неї повернутися. Одним із таких способів є саме мова.
21 лютого у Міжнародний день рідної мови Українська спілка солідарності в м.Ізмір вирішила пошанувати нашу солов’їну. Товариство провело два відкритих уроки в державній школі міста для турецьких дітей, матеріал для яких підготувала Олена Озбек.
Один урок був присвячений українській культурі, а саме Петриківському мистецтву, який провела Наталія Дюзйол, одна із засновників спілки в м.Ізмір, а також майстриня Петриківського розпису. Дітки послухали історію винаходження Петриківського розпису, навчились писати фарбою та спробували свої вміння на практиці. Вони дізналися, із чого раніше робили фарби і пензлики, для чого саме мешканці села розмальовували свої оселі. Згодом була проведена невеличка вікторина, щоб перевірити, як засвоївся матеріал.
Під час другого уроку української мови разом із Світланою Ералп, головою Української спілки солідарності у м.Ізмір, дітлахи вивчили кілька українських слів.
Всього було присутньо 34 дитини й всі з неабияким захватом та цікавістю провели час, пізнаючи українську культуру та мову. Українська спілка солідарності в м.Ізмір не лише приготувала наочний матеріал, а й закупила практичний: пензлики та фарби, щоб дітлахи не нудьгували, а й наочно пізнали культуру сусідньої держави.
Сподіваємося, що подібних майстер класів буде якомога більше не лише в м.Ізмір, а й в інших містах, де є українська діаспора.
