10 турецьких письменників визнаних українським читачем

0
11008

У той час, як турецька література гордовито крокує світом, в Україні мало хто зможе назвати бодай три імені когось з тамтешніх авторів. Напевно, першим назвуть Орхана Памука – літературного нобелянта. Хтось пригадає і Решата Нурі Ґюнтекіна – автора славнозвісного «Королька». Щодо третього імені – тут вже набагато складніше. Зізнайтесь, якщо ви не фахівець або завзятий книжковий хробак, то про турецьку літературу знаєте не багато. Завдяки різноманітним літературним подіям в Україні, нашим видавництвам і читачам стали доступні турецькі письменники.

1. Туна Кіремітчі (Tuna Kiremitçi), роман якого «Молитви лишаються незмінними» перекладено і видано у вітчизняному видавництві «Алемак» у 2016 році. Роман уже полюбився українським читачам, отримав багато схвальних відгуків. Туна Кіремітчі народився в родині болгарських турків у 1973 році в Ескішехірі. Перші вірші почав писати ще під час навчання в старовинному Галатасарайському ліцеї. Продовживши навчання на кінематографічному факультеті, юнак зняв низку короткометражок, а деякі з них навіть отримали певні премії на фестивалях. Туна з дитинства захоплюється музикою. Грав у рок-групах, став композитором і автором віршів. Сьогодні Туна – соліст власної групи «Атлас», дає багато концертів. Туна Кіремітчі – автор 9-ти романів, більшість з яких перекладено багатьма мовами, автор безлічі віршів, пише статті, музику, а ще він батько двох дітей. Роман «Молитви лишаються незмінними» став найвідомішим романом автора у світі, його перекладено майже двадцятьма мовами.  

2. Недім Ґюрсель (Nedim Gürsel). Він один з найвідоміших турецьких письменників за межами своєї країни, народився в 1951 році в місті Газіантеп. Випускник елітного Галатасарайського ліцею, свого часу поїхав вчитись до Сорбонни. І відтоді вже фактично живе на дві країни – поміж Туреччиною та Францією. Недім Ґюрсель – автор більш, ніж 40 книг: романів, збірок оповідань, мемуарів, художніх замальовок про Францію, Італію і звісно ж, – про Туреччину та Стамбул. Чи не найгучнішим є роман Недіма Ґюрселя «Доньки Аллаха», за який йому навіть загрожувало тюремне ув’язнення, оскільки він не побоявся підняти тему релігійності, що в турецькому суспільстві є надзвичайно чутливою та делікатною. Це поліфонічний дестан, який досліджує питання віри та сили Пророка Мухаммеда після того, як він ступив на шлях ісламу. Романи Недіма Ґюрселя перекладено двадцятьма п’ятьма мовами. За деякими творами написано п’єси, які ідуть в турецьких та європейських театрах. Крім того, він – володар багатьох турецьких, французьких та європейських літературних премій.

3. Айфер Тунч (Ayfer Tunç) написала роман у надзвичайно цікавий спосіб психологічного роману, що вийшов у 2018 році – «Закохані божевільні, або орел чи решка». Сама авторка народилась у 1964 році в Адапазари, має болгарське та абхазьке коріння. Вивчала політологію в Стамбульському університеті, почала друкуватися у 1983 році, а вже в 1989 отримала першу літературну премію. У 1999-2004 роках працювала на посаді головної редакторки одного з найвідоміших турецьких видавництв Япи Креді. Айфер Тунч – авторка 14 книжок, володарка декількох інших літературних премій, її твори охоче перекладають світовими мовами, за її сценаріями знімаються фільми і серіали. Авторка наполягає, що література – це інструмент, якому під силу об’єднати людей, спалити ненависть між народами, побудувати світ, сповнений любові й співчуття.

4. Турецька письменниця Ґайе Боралиоглу (Gaye Boralıoğlu) народилася в 1963 році в Стамбулі. Випускниця філологічного факультету Стамбульського університету, де студіювала філософію і логіку. Авторка п’яти романів, журналістка, сценаристка низки популярних телевізійних серіалів. За книгу «Благословенні жінки» авторка здобула літературну премію імені Юнуса Наді. Роман складається з історій тринадцяти жінок, кожна з яких має власні проблеми: від сімейних до соціальних. Таким чином, авторці вдалося дати цілісний зріз сучасного турецького суспільства і донести до читача абсолютно різні історії. Але найголовніше, що об’єднує ці тринадцять історій – кожна з жінок заслуговує на те, щоб стати благословенною, адже Бог любить усіх і всім допомагає. Романи Ґайе Боралиоглу перекладено німецькою та арабською мовами. Ґайє Боралиоглу у своїх романах намагається відшукати відповідь на питання: «Яке майбутнє чекає на Туреччину? Залишиться вона мостом між Європою та Азією чи стане чорною дірою?»

5. Письменник-опозиціонер на ім’я Мурат Уюркулак (Murat Uyurkulak) народився у 1972 році в місті Айдин. Турецький письменник, журналіст та перекладач, автор 4 книжок. Найбільш відомий його роман «Помста» перекладено щонайменше трьома іноземними мовами, а також за мотивами роману було написано п’єсу, яку поставили в одному зі стамбульських театрів. Основні теми його творів торкаються найболючіших питань сучасної Туреччини та її минулого: курдське питання, вірменське питання, фізичне і психологічне насильство над жінками, іслам у сучасному світі. Писати про такі гострющі проблеми автора спонукають політичні та соціальні розчарування останніх років, утім Уюркулак закликає читачів залишатись людьми і допомагати один одному. «Давайте піклуватись один про одного, берегти один одного. Хочу, аби люди зрозуміли, що окрім нас самих у нас більше нікого немає», – сказав автор в одному з інтерв’ю. Зокрема, Мурат Уюркулак є фаховим перекладачем з англійської. Так, за переклад роману Більге Карасу «Сад покинутих котів» англійською мовою він отримав міжнародну перекладацьку премію National Translation Award.

6. Роман «Суфле» турецької письменниці Асли Перкер (Aslı Perker) вийшов українською у 2015 році у видавництві «Алемак». Українські поціновувачі турецької літератури вже встигли прочитати й полюбити цей твір – недарма його перекладено більш, ніж двадцятьма мовами. Авторка народилась у 1975 році в Ізмірі. Родина жила у різних куточках країни через батьківську службу. Асли отримала вищу освіту на кафедрі американської культури і літератури в одному з ізмірських університетів, захистила диплом по творчості Маргарет Етвуд. Потому почала працювати колумністкою у провідних турецьких газетах. У 2001 році вона переїхала до Нью-Йорку, де весь свій час приділила літературній творчості. Асли Перкер – авторка 6 романів і декількох збірок оповідань, дає кулінарні майстер-класи, має доньку. На питання «до якої частини світу належить Туреччина?», авторка відповідає так: «Ми – європейці, бо маємо ще й досі незамкнений розум, у той самий час ми – азіати, бо народилися на цій землі».

7. Хайдар Ерґюлєн (Haydar Ergülen) народився в 1956 році в місті Ескішехір. За освітою соціолог – закінчив факультет соціальних наук Близькосхідного технічного університету. Займався науковою роботою, працював у рекламному бізнесі. Викладав в Університеті Анадолу видавничу та рекламні справи, а також вів курс з турецької поезії. Наразі викладає в декількох університетах курси письменницької майстерності та турецької прози й літератури. Друкується в періодичних виданнях з 1972 року. Перша збірка віршів Хайдара Ерґюлєна вийшла в 1981 році. І фактично відтоді він увійшов до когорти найбільш видатних турецьких письменників. На сьогодні Хайдар Ерґюлєн автор більш ніж двадцяти книг – переважно це збірки віршів. Лауреат цілої низки турецьких літературних премій. Переклав з англійської дві книги віршів Воле Шоїнка – нігерійського письменника, поета та драматурга, лауреата Нобелівської премії з літератури 1986 року.

8. Надзвичайно потужною турецькою письменницею є Оя Байдар (Oya Baydar), яка належить до тієї частини турецької спільноти, яка свого часу щиро вірила в ідеї комунізму, у необхідність соціальної рівності, була прихильницею радянського способу життя, про яке турки ще і досі мають ідеалістичне уявлення, бо вважали (і часто ще й досі вважають) Радянський Союз ідеальною країною на Землі. Проте, у 1991 році, коли розвалився СРСР, коли впала Берлінська стіна, коли відбулися чергові геополітичні зміни, настав час переоцінити свої думки щодо ідей комунізму, змиритися із новими часами, знайти своє місце у наново скроєному світі. Письменниця народилась в Стамбулі у 1940 році, отримала прекрасну освіту, а водночас із цим активний політичний і партійний досвід, переслідувалась з боку влади, її було навіть заарештовано, тож, одного дня Оя Байдар мала покинути Туреччину. Під час свого вигнання письменниця мешкала у багатьох країнах Європи, в США. Лише у 1992 році після амністії змогла повернутися на батьківщину. Вона володіє декількома мовами, написала більше 10 романів, безліч дослідницьких статей та есеїв, має багато літературних нагород. А на МАЧ 2018 Оя Байдар читатиме уривок зі свого роману «Діалоги попід стіною», в якому авторка намагається дати оцінку болючому курдському питанню. У видавництві «Алемак» уже готовий переклад одного з її романів, який називається «Котячі листи». Роман, який отримав престижну літературну премію імені Юнуса Наді, було видано ще у 1993 році, проте він ще і досі не втратив своєї актуальності. Отже, роман «Котячі листи» до сьогодні видається у багатьох країнах світу, останнім його було перекладено та надруковано в Італії. Черга за Україною.

9. Сайґин Ерсін (Saygın Ersin) встиг написати чимало романів. Письменник народився в Манісі в 1975 році. Вивчав соціологію, працював колумністом, а згодом розпочалось його літературне життя. З-під його пера вийшли і детективи, і оповідання, і романи, до того ж, сценарії фільмів і серіалів. Сайґин Ерсін у своїх інтерв’ю повідомив надзвичайні факти про себе. Тепер і ви знаєте, що університетський диплом він зміг отримати лише після одинадцяти років навчання, бо на останньому курсі він зачинився у кімнаті для вчасного написання диплому, а коли вийшов, то в руках замість дипломного проекту тримав неймовірно цікавий роман, через який юнак був змушений піти з університету до армії. Цікаво, та автор зізнається, що дуже засмучується за кожну хвилину, яку витрачає не на письменництво, проте обожнює життя й щиро вірить у світле майбутнє. Найпотужнішим романом письменника, вже перекладеним декількома європейськими мовами, вважається його останній історичний роман «Найкращий смак», в якому ідеться про приправлену османським коханням гастрономічну подорож від султанського палацу Топкапи до самої Александрії.

10. Мурат Оз’яшар (Murat Özyaşar) народився в 1979 році в місті Діярбакир. Випускник університету філологічного факультету університету Діджлє зі спеціальності «турецька мова та література». По закінченню навчання довгий час працював вчителем в одній із шкіл на околиці рідного міста. Діярбакир – регіон, де переважну більшість населення складають курди, отже, майже всі твори Мурата Оз’яшара написано, що називається, «з натури». Мурат Оз’яшар автор збірок оповідань, з яких за «Розбите дзеркало» та «Жовтий регіт» він отримав дві турецькі літературні нагороди – премію імені Юнуса Наді та премію імені Халдуна Танера, а також міжнародну балканську літературну премію. Його літературні здобутки перекладено курдською, французькою та іншими мовами. Автор має непрості стосунки з провладними структурами. Його найпопулярніше оповідання «Пітьма», в якому ідеться про події, коли в його рідному місті на декілька днів було запроваджено заборону на будь-яке пересування, навіть з домівок ніхто не міг вийти на двір.

Автори: Ольга Чичинська, Наталя Талалай