Дводенний форум був покликаний виробити стратегію та план дій, щодо презентації України в освітніх закладах Туреччини.
Форум зібрав близько 30 викладачів і студентів, що працюють або навчаються в Анкарі, Анталії, Ардахані, Артвіні, Самсуні, Стамбулі та Трабзоні. Крім того, в роботі Форуму взяли участь представники Посольства України в Туреччині, організації, яка має великий досвід втілення в життя успішних проектів із покращення іміджу України в Туреччині.
Робота Форуму складалася із двох заходів: конференції, на якій обговорювалися основні засади презентації України в Туреччині, а також творчих майстерень, під час яких учасники долучилися до створення концепції інформаційних матеріалів про Україну, що будуть використовуватися в Туреччині.
15 грудня, відбулася конференція, на якій учасники мали нагоду поділитися власним досвідом та баченням основних проблем у цій сфері.
«Коли нам випадає нагода представляти Україну більшість з нас немає чіткого уявлення про те, як саме це робити та з чого починати. Дуже часто ми намагаємося представити образ сільської України XIX сторіччя. Саме той образ, який впродовж 70 років вмонтовував у наші голови (або голови наших батьків) радянський режим. Немає нічого поганого у сільській Україні XIX століття, але я впевнена, не це має бути нашим основним прикладом.» – зазначила голова спілки Юлія Білецька під час вступної промови. Також вона подякувала усім учасникам та висловила сподівання «що цей форум стане майданчиком для корисного нетворкінгу та гуртування українців у Туреччині, а також поштовхом для започаткування багатьох цікавих та корисних проектів».
Виступаючи на форумі з вітальним словом, Перший секретар Посольства України в Туреччині Ореста Старак передала вітання від Посла України Андрія Сибіги, який мав долучитися до роботи форуму, але, на жаль, у зв’язку з службовими обставинами, не зміг долучитися. У своєму виступі пані Старак зупинилася на питаннях іміджу України за кордоном: яким він має бути, що ми маємо зробити, аби його покращити та належним чином представити нашу країну.
У своїй промові пані Старак зазначила, що Україна має відносно невеликий досвід у створенні свого іміджу, а також наголосила на двох ключових подіях, завдяки яким про Україну заговорили у світі – Помаранчевій революції та Революції Гідності. В процесі війни з Північним сусідом ми змушені боротися з дезінформацією про Україну та пропагандою, яка намагається знищити імідж України у світі.
Стосовно сперечань про те, як правильно презентувати Україну у світі: чи це має бути презентація історії, культури та багатих традицій України, чи представлення сучасної України з її інвестиційною привабливістю, туристичним потенціалом, сферою високих технологій, пані перший секретар наголосила, що «нам потрібно вміло балансувати між тим, щоб показати наскільки у нас давня, цікава, різноманітна, багатогранна культура і наскільки ми маємо великий та потужний сучасний потенціал. Презентуючи країну за кордоном, нам також треба враховувати, де саме ми її презентуємо: те, що працює на Заході, навряд чи спрацює на Сході».
Відповідно, презентуючи Україну в Туреччині, ми повинні пам’ятати, що ми є культурно близькими країнами. Багато спільного існує між декоративно-ужитковим мистецтвом України і Туреччини: у нас є спільність у орнаментах, ремеслах, виробах із металу, килимах. Тому вибираючи між традиціями і сучасністю, важливо вибирати якість. Якщо це якісно і зроблено із душею, це буде мати успіх.
Також пані Старак доповіла про роботу держави у сфері покращення іміджу України, особливо зупинившись на успішних проектах Посольства України в сфері іміджу, а також роботі Українського інституту, який був створений саме з цією метою.
Спеціальним гостем конференції став ректор Таврійського національного університету ім. Вернадського Володимир Павлович Казарін.
У своєму виступі вын наголосив на важливому місці освіти не лише у формуванні іміджу держави, а й для захисту її інтересів. Він нагадав про події 2014 року і про гідну патріотичну поведінку університету та його студентів у найкритичніші місяці 2014 року.
Ректор звернув увагу присутніх на те, що після окупації Криму Москва, розуміючи роль освіти, одразу закрила в Таврійському університеті факультет української філології, кафедру історії України на історичному факультеті, повністю закрила кримськотатарське відділення. На їх базі були створені Кримський федеральний університет та Севастопольський державний університет – для того, щоб взяти систему освіти під жорсткий контроль.
Організатори заходу запросили засновника піар-агенції Zeleni.Agency Артема Зеленого, який розповів про основні принципи піару країни та надав цінні поради стосовно того, яким чином можна долучитися до покращення іміджу України в Туреччині. Пан Зелений запропонував обрати цільовою аудиторією три основні групи: молодь, бізнес та творчі кола Туреччини.
Про особливості представлення України та українців в турецькому академічному середовищі доповіла Світлана Нестерова, викладачка Артвінського університету Чорух. Особливу увагу пані Нестерова звернула на стереотипи сприйняття України академічним середовищем Туреччини. Серед причин появи цих стереотипів можна назвати лівацьке академічне середовище, яке звинувачує Україну в розвалі СРСР та відповідні цій ідеології погляди про те, що прагнення України до незалежності приведе до нацизму. Академічні кола підсвідомо бояться Росію, вважаючи її технологічною крутою та військо просунутою державою. «Турецькі кола не хочуть втягуватися в конфлікт Україна – Росія, бояться настільки, що витіснили історію російсько-турецьких воєн» – зазначила пані Нестерова.
Аташе Посольства України Анна Шмик, яка безпосередньо займається питаннями освіти, детально доповіла про можливості організації різноманітних заходів, які сприятимуть зміцненню позитивного іміджу України в Туреччині. Шукаючи відповідь на запитання «Яку Україну ми представляємо?», пані аташе наголосила, що перш за все варто підкреслювати розмаїття нашої країни, сучасність її культури, динамічність, інтегрованість до світового гуманітарного поля та існування політичної нації. Серед заходів до яких українці в Туреччині можуть долучитися пані Шмик навела приклади тижнів культур, фестивалів, флешмобів, соціальних опитувань тощо. «Надзвичайно ефективні персональні візити в Україну. Краще один раз побачити, а ніж сто разів почути» – зазначила пані аташе.
Викладачі Стамбульського університету, де відкрили перше в Туреччині відділення української мови та літератури, Ірина Дрига та Мар’яна Барчук-Галик, поділилися досвідом та особливостями популяризації України в їхньому навчальному закладі. Зазначивши про умови на факультеті, які забороняють використання будь-якого політичного контексту у навчальному та позакласному процесі, пані Дрига розповіла про те, яким чином формують позитивний образ України у свідомості студентів. «Ми надрукували футболки Я ГОВОРЮ УКРАЇНСЬКОЮ і роздали своїм студентам. Простий інструмент, але він круто працює, формує команду» – зазначила пані Дрига.
В свою чергу пані Барчук-Галик зупинилася на тематичних заходах, які можна використовувати для популяризації української мови і культури в академічному середовищі Туреччини. На думку пані Барчук-Галик «Українська мова безумовна перевага у формуванні іміджу України». Однак у той же час «студенти турки, які були в Україні запитують: коли вже вся Україна буде говорити українською»?
Студентка-магістрантка Університету Газі Валентина Хорунжа поділилася досвідом інтеграції студента у турецьке суспільство та наголосила, що «кожен іноземний студент повинен пройти не тільки соціально-побутову та культурну адаптацію в Туреччині, а й налагодити власну освітню діяльність, тобто процес отримання нових знань та навичок. Як результат – своїми стараннями та досягненнями у навчанні, ми, як студенти, можемо підтримати імідж України у наукових та освітніх колах».
Ілля Сопнєв, студент Університету Хаджеттепе, представив статистичний огляд стосовно українців у Туреччині.
Викладачка Асоціації турецько-англійської культури Аріна Парасей поділилася досвідом, як правильно знайомити підростаюче покоління з Україною під час викладання іноземних мов.
Творчі майстерні (16 грудня)
16 грудня учасники форуму зібралися в Українській спілці в Анкарі, щоб долучитися до розробки концепції інформаційних матеріалів про Україну, які можна буде представляти в навчальних закладах Туреччини.
Ще під час першого дня форуму учасники конференції зазначили, що в турецькому суспільстві Україну до сих пір сприймають через призму нашого північного сусіда. Тому було вирішено, що одна з команд сфокусує увагу на розробці інформаційного буклету, який наочним чином покаже головні відмінності та переваги нашої країни, а також допоможе боротися зі стереотипами в турецькому суспільстві стосовно ідентичності України та Росії. Головним завданням другої команди було створення макету інформаційного буклету, завдяки якому турецька молодь зможе дізнатися найголовніші факти про Україну. Створюючи цей буклет, учасники враховували особливості турецького менталітету та потенціал України, яким можна зацікавити місцевих мешканців.
Під час роботи майстерень кожна із команд провела «мозковий штурм» на поставлені завдання. Учасники запропонували багато креативних ідей та вели жваві дискусії стосовно свого бачення концепцій цих інформаційних матеріалів. Особливо цінними були поради піар-менеджера Артема Зеленого, який має великий досвід у створенні подібної продукції. Робота майстерень завершилася презентаціями доробок кожної з команд. Організатори форуму обіцяють, що запропоновані ідеї будуть найближчим часом втілені у життя. На думку організаторів, ці проекти значно допоможуть презентувати Україну в правильному світлі під час різноманітних заходів, в першу чергу в освітніх закладах.
За результатами форуму було вирішено створити онлайн майданчики для обміну ідеями і подальшої співпраці між учасниками та тими, хто не мав змогу безпосередньо долучитися до форуму.
