Українські студенти розповіли про своє навчання в Самсуні

Популярність різноманітних міжнародних програм навчання, обміну та стажування  студентів зростає кожного року. Останнім часом дедалі більше українських студентів віддають перевагу Туреччині. Університет Ондокуз Маїс в  м. Самсун кожного семестру гостинно приймає студентів, які приїзджають за програмою Erasmus +.

Чим вабить Туреччина, які має переваги в освіті і як пристосуватися до нової культури, Чорноморській асоціації українців розповіла студентка Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, Ірина Бабаскіна, якій випала чудова можливість провести навчальний семестр за програмою Erasmus + в Самсуні.

-Чому обрала саме Туреччину для навчання закордоном?

– Мені здається, що Туреччина взагалі найкраща країна для Еразмусу. Які є стереотипи у країнах колишнього Радянського Союзу? Що Туреччина це країна для відпочинку, курорти, all inclusive і таке інше. Але насправді, я вважаю, що Туреччина це просто колиска культури. Коли ти приїжджаєш і дійсно цікавишся історією, то розумієш, що, по-перше, тут розвивалося християнство, тому що ми прийняли християнство з Константинополя. Якщо заглибитися у цю тему, то можна багато дізнатися цікавого і не тільки полежати на піску. Туреччину я обрала, тому що це цікава країна. Щодо навчання, то у нашого університету є домовленість з університетом Самсуну, тому мені тут комфортно і навчатися, і переносити свої предмети в українську систему.

-Які були перші враження від університету Ондокуз Маїс?

– Перші враження в мене з’явилися ще до того, як я сюди приїхала. Я прочитала всі брошури, які мені надіслали поштою і дізналася, що тут навчається більш ніж 55 тисяч студентів, 3 тисячі з яких – іноземці. Для мене це було вражаюче, тому що я сама з міста, в якому живе 30 тисяч населення. Мені дуже сподобалось, що в університеті є розвинута інфраструктура, що тут є навіть власна мечеть, лікарня, банк, басейн. Якщо ти багатогранна людина, ти можеш знайти всі ресурси для навчання і розваг.

– Які, на твою думку, переваги має турецька система освіти?

– Якщо брати мою спеціальність, вчитель англійської мови, в Україні я ще є вчитель світової літератури. Тут тільки англійська мова, але є ще предмет як навчати людей англійської мови, використовуючи поезію. У нас, в Україні, ми навчаємося за підручниками, які я вважаю не є досить сучасними. А тут, ми аналізуємо сучасні дослідження зі статей, яким п’ять, максимум вісім років, тобто вони найбільш сучасні. Ти не вчиш те, що давно вийшло з актуальності, а ти реально цікавишся новими дослідженнями, що робить світ, тим паче ти читаєш не лише турецькі джерела, ти шукаєш англомовні джерела,  які були опубліковані науковцями, дослідниками з усього світу. Але, цікаво те, що я звикла до того, що ти зробив якийсь відрізок роботи і ти одразу знаєш результат. Як в Україні? Ти маєш зробити презентацію, ще дослідження, написати есе і т.д., і ти знаєш, що ти принесеш це вчителю і він прочитає, перевірить протягом тижня. Тут, midterm examination (проміжні іспити),складаються з багатьох частин, не тільки екзамен, а наприклад ти до цього маєш написати три роботи і плюс 40% екзамену. І цікаво те, що ти отримуєш свої результати лише тоді, коли здаси іспит, потім ти отримуєш всі результати. Мало зворотнього зв’язку від викладачів на проміжній стадії. Це мій перший і єдиний семестр тут. Якщо б я продовжила на другому семестрі, мені було б вже більш зрозуміло, які саме вимоги до мене. Але якщо ти тут не один семестр, ти звикнеш. Я вважаю, що українські студенти легко адаптуються до системи навчання в Туреччині.

-З якими найбільшими проблемами ти зустрілася протягом усього навчання в Самсуні?

– Я не можу сказати, що в мене були якісь проблеми.

– Взагалі?

– Ну коли я робила дозвіл на проживання, було багато змін у правилах для українців, але потім все владналося. Треба просто знайти людину, в нашому випадку в нас є  координатор Бетюль, і твій координатор допоможе тобі в таких питаннях, які просто іноземцю не можна вирішити, тому що треба знати правила. Тобто тобі потрібна людина, яка буде для тебе гідом у певних питаннях.

– Проблем із спілкуванням і адаптацією не виникало?

– Ні, у мене взагалі цікава група, тому що в моїй групі є студенти з Казахстану, Азербайджану, Сирії, Іраку, я з України і турки. І мені здається, що іноземців, приблизно 60% в групі, тому що це департамент англійської мови. Я не можу сказати, що були якісь проблеми з спілкуванням, звиканням.

-Які міста Туреччини мала змогу відвідати і що вразило найбільше?

– Ну по-перше, ми познайомились з історією Самсуну. Я ще почала це з України. Я з дитинства захоплююсь міфами Давньої  Греції і мені здалося щось містичне в тому, що я буду навчатися в місті, де жили амазонки. Дуже яскравою була поїздка до Кападокії. Ми були на «турецькій ночі». Дуже цікаве дійство, де розповідаються різні традиції не Туреччини загалом, а окремого регіону і ти можеш стати учасником ритуальних, весільних і традиційних танців. Ще ми зібралися чудовою компанією і поїхали до Грузії. Також, з еразмус командою я відвідала Ізмір. Ми відпочивали на Chillness, це спеціальний захід для еразмус студентів з усього світу, які навчаються в Туреччині. 

Потім ми поїхали до Ефесу, це старовинне місто, де знаходиться будинок Діви Марії, де вона жила разом з Іоанном після смерті Ісуса.Потім ми поїхали до Бурси, цікаве місто. І ми були Стамбулі.

-Що можеш побажати українським студентам, які приїдуть навчатися до Туреччини?

– Я побажаю взятися серйозно за навчання, якщо ти організуєш на перших етапах свою роботу правильно, то потім у тебе знайдеться час на все, що ти запланував собі раніше.