В Україні та Туреччині нашестя метеликів

Кінець весни – традиційний час для появи в Туреччині мільйонів метеликів. Крилаті комахи виду Ванесса щорічно прилітають до Туреччини під час міграції. Цих метеликів називають сонцевики будякові. А ще цього метелика в Україні інколи називають чортополохівка.

Метелик виду Ванесса – одне з найкрасивіших крилатих створінь. Яскраве забарвлення помаранчевих, жовтих, коричневих і багряних тонів привертає до метеликів особливу увагу. Незвичайне видовище – міграція перелітних комах, захоплює своїми масштабами. У деяких регіонах Туреччини поля і сади буквально фарбуються у помаранчевий колір, заховані під сотнями мільйонів метеликів Ванесса.

У квітні в південній і східній частині пустелі Сахара масово виводиться з лялечок нове покоління метеликів цього виду. Через кілька днів комахи збираються у величезні зграї і починають довгий шлях міграції, рухомі природним інстинктом. Грандіозні зграї метеликів, чисельність яких сягає сотень мільйонів, рухаються через пустелю в бік Європи. У цей час, за свідченнями очевидців, небо над пустелею неможливо розгледіти через щільний шар комах. Згодом Ванесса перетинає Середземне море і осідає на берегах Туреччини. Тут метелики відкладають яйця, а материнські особини гинуть. Частина примірників, що знову вилупилися, продовжує шлях далі, в центр і на північ Європи, а деяка кількість залишається в Туреччині.

Під час перельоту метелики досягають швидкості до 40-45 км / год. За добу тендітна  комаха долає до 500 кілометрів шляху, а всього під час міграції їм доводиться пролетіти близько чотирьох тисяч кілометрів.

У цьому році нашестя метеликів у Туреччині як ніколи численне. За найскромнішими підрахунками, країну заполонили від 500-та мільйонів до мільярда крилатих комах. Усе узбережжя від Ізміра до Ерзурума стало притулком для метеликів, які виводять тут потомство. Кожна особина відкладає до п’ятисот яєць. У середньому, метелик роду Ванесса живе від шести місяців до року.

Днями кияни теж спостерігали феєрію метеликів і багато хто не міг пояснити це явище.

Він – відомий літун і належить до мігруючих видів. Нещодавно ці «туристи» бачили пейзажі Північної Африки, а зараз мандрують на північ, щоб восени знову повернутися до Африки.

Виявляється, що ці метелики пролітають гігантські відстані і зимують десь на півночі Африки або на Близькому сході, де відкладають яйця, і на цьому річний життєвий політ метеликів закінчується.

А з яєць вилуплюється гусінь, яка згодом перетворюється на лялечку, і вже з неї навесні виростає новий метелик.

І ці чортополохівки нового покоління знову збираються у зграї і, за невідомим людській науці покликом природи, повертаються за кілька тисяч кілометрів до України й інших, навіть північних країн Європи. Тут теж виводяться нові покоління сонцевиків, які знову і знову повторюють споконвічний цикл перелітних метеликів.

Крім Будякового сонцевика, сезонна міграція кличе в далеку дорогу ще один вид сонцевиків, які водяться в Україні. Це – сонцевик адмірал, в окрасі якого більше чорного кольору.

Походження метелика пояснили у Міністерстві екології та природних ресурсів. Зважаючи на біологію сонцевика будякового та етологію метелика, поширення та шкідливість його підвищується в залежності від рівня максимальної температури повітря, суми опадів, вологості повітря.