Поховання священика було знайдено зусиллями дослідників Алії Усенової та Сергія Шумило на грецькому православному цвинтарі в північному кварталі Шишлі в Стамбулі. Також було виявлено документи, які підтверджують, що це саме його могила, пише видання Велич Львів.
Як розповідає директор Міжнародного інституту афонської спадщини (МІАС) Сергій Шумило, за могилою священика з Львівщини багато років ніхто не доглядав, тому вона перебуває в занедбаному стані, повалений хрест лежить напівзакопаним у землі.
За спогадами представників духовенства, які відвідували отця Серафима Палайду, жив він «по спартанськи в маленькій кімнатці при храмі, без елементарних зручностей, сам собі щось варить, але твердо стоїть на своєму дуже важливому і відповідальному посту».
«Цікавим штрихом в його біографії є те, що попри численні пропозиції з боку радянського консульства в Стамбулі, він категорично відмовлявся від співпраці з представниками комуністичного режиму СРСР і від пропонованих ними грошей, через що жив у Стамбулі в неймовірній бідності, інколи не маючи за що купити поїсти», – розповів Сергій Шумило в коментарі нашому сайту.
Дорога на Афон почалась у Львові. Семен (так звали до монашого постригу отця Серафима) прийняв православну віру у Львові близько 1914 року. Він став активним прихожанином Георгіївського храму, який на той час підпорядковувався Буковинській митрополії Румунської православної церкви та був єдиним православним храмом в місті.
Сергій Шумило відзначає, що в 1905 році ченці Іллінського скиту на Афоні написали, освятили та подарували львівській церкві святого Георгія копію Тихвінської сльозоточивої ікони Божої Матері, яка згодом прославилась як чудотворна. Святиня і досі перебуває у Георгієвському храмі.
«Тобто Палайда саме тоді у Львові вперше дізнався про Афон та Іллінський скит, настоятелем подвір’я якого згодом він став у Стамбулі. Напевно, це не випадково», – зазначає Сергій Шумило.
До речі, Іллінський скит на Афоні заснував відомий українець преподобний Паїсій Величковський, а ченцями скиту переважно були колишні запорозькі козаки.
Нагадаємо, що раніше повідомлялось, що в Стамбулі стоїть занедбаний православний храм т.зв. “малоросійського” Афонського Іллінського скиту, зведений свого часу на кошти українських ченців.
Архімандрит Серафим (в миру Семен Максимович Палайда) народився 13 лютого 1895 року у селі Сулимів Жовківського повіту на Львівщині.
Був слухачем теологічного факультету Львівського університету. Під час навчання перейшов у православ’я, з початком Першої світової війни 16 серпня 1914 роки разом зі своїм братом Павлом, був заарештований австрійською владою і 28 серпня був відправлений до фортеці Терезин, а на початку травня 1915 року був ув’язнений в концтаборі Талергоф.
У листопаді 1915 року з концтабору був переведений в австро-угорську армію, оскільки Італія вступила у війну на боці Антанти і терміново потрібні були солдати для створення нового фронту. В середині травня 1916 року, в Монфальконе не бажаючи воювати на боці Австро-Угорщини, він здався в полон італійцям, а в квітні 1918 року став членом чехословацького легіону в Італії. Разом зі своїм другом і односельцем Ярославом Кміцикевичем (Jaroslav Kmicikievič), сприяв організації чеського анти-австрійського легіону з полонених в Італії. Потім був поручиком в Чеському легіоні в Італії.
Після закінчення війни, не бажаючи їхати в більшовицьку Росію, він переїхав до Сербії, де вступив у православну семінарію в Сремських Карловцях (Сербської Православної Церкви). У 1922 році Семен вступив на богословський факультет Белградського університету, який закінчив у 1926 році. На факультеті прийняв монаший постриг з ім’ям Серафим, ставши ченцем Сербської Православної Церкви, а в 1932 році був призначений настоятелем Подвір’я Афонського Іллінського скиту в Константинополі.
Помер священик 2 січня 1955 року в Стамбулі.
