Ця спілка існує більше 20 років. Заснувала її туркеня. Волонтерами в цій спілці працюють люди різних національностей. Крім турків також є волонтери з Японії, Голландії, Америки. Для людей з інвалідністю в цій спілці Лейла Саваш проводить заняття, аби всі змогли поринути в українську культуру та самобутність. Почала свою волонтерську діяльність в цій спілці вона пів року тому й відвідує спілку раз на тиждень. Лейла Саваш, одна із активних учасниць діаспори. Вона є особливою жінкою, якій, при бажанні, під силу абсолютно усе.
Лейло, розкажіть, будь ласка, трохи про себе? Я є співзасновником Української культурної спілки в місті Кушадаси, заступник голови і директорка Суботньої школи для дітей української діаспори. Ми постійно проводимо різноманітні заходи приурочені до українських свят та традицій.
Як виникла ідея провести день української культури для особливих учнів турецької спілки людей з інвалідністю? Взагалі, я вважаю, що по нас іноземці судять про всіх українців. Тому й на тих, хто мешкає за кордоном, лежить серйозна відповідальність: гідно представити імідж країни, з якої ми родом. Тому я, при нагоді, завжди намагаюся розповісти туркам про нашу культуру й країну. Часто питають “чи всі українські жінки такі?” Кажу: “Так!”
Важко було зважитися на заняття? Немає відчуття жалю, коли спілкуєшся з людьми інвалідністю. Вони настільки щирі, відкрити, дуже люблять гостей, фотографуватися. Я завжди від них заряджаюся позитивом. Першого разу ми малювали з ними Петриківку, їм сподобалося. Тоді й вирішила познайомити їх ближче з Україною.
Чи маєте хобі? Знаю трохи про Ваші мотанки. Розкажіть, будь ласка, детальніше. Мотанки і спілка людей з інвалідністю – то для душі! Стосовно хобі. Знайомий турок, директор одного з відділів державного банку, побачив мої мотанки і замовив 30 штук на подарунки для клієнтів банку. Це було дуже приємне замовлення, тому що принаймні 30 турецьких сімей познайомилися з часткою української культури. Іноді проводжу майстер класи для українців Туреччини, взимку була в Бурсі й для тамтешньої спілки провела заняття. Просто приємно ділитися своїми знаннями.
Душа радіє, що серед нас є люди, які так щиро люблять нашу Україну й пишаються тим, ким вони є.
