Місце спокою і вітрів. Датча – це маленьке містечко в кінці однойменного півострову, який розділяє Егейське та Середземне моря. З кількох місць по дорозі в Датчу можна бачити обидва моря одночасно. Датчу часто називають містом пенсіонерів, тому що відсоток людей старших за 65 років, які мешкають тут в районі, становить біля 20,5% (по країні цей показник становить 9,1%). І це одна з його ообливостей. Тут можна зустріти відомих письменників, журналістів, дипломатів і державних діячів, які вийшовши на пенсію та оселилися в Датчі.
Така демографічна особливість обумовлена, серед іншого, унікальним розташуванням і мікрокліматом Датчі, де часто дмуть вітри з двох морів і вологість повітря, порвіняно, невелика (в середньому 58%), не зважаючи на прибережне розташування. Тут буває від 275 до 300 сонячних днів на рік. Такі погодно-кліматичні умови, чисте повітря сприятливі для здоров’я. Лікарі радять людям із захворбваннями серця і дихальної системи оселятися, або проходити тут кліматотерапію. Античний історік, географ, мандрівник Страбон писав: “Якщо Боги бажають довгого життя своєму творінню, вони відправляють його на півострів Датча“. Клімат Датчі – це друга його особливість. Існує легенда про те, як давньоримські аристократи, які захворіли на смертельну, на той час, хворобу – віспу, відправились в останню подорож і зупинилися помирати неподлік від Датчі. Але через кілька років іх знайшли живими-здоровими.
В Датчі провів останні 10 років свого життя, з 1989-го по 1999-й, відомий турецький поет, перекладач, журналіст Джан Юджель (Can Yücel). Одна з його книг називається – «Нехай оселею моєю буде Датча» (“Mekanım Datça Olsun” – переклад автора). Тут він і похований, як заповідав у своєму вірші «Поховай мене в Датчі, дитятко» (“Beni kuzum Datça’ya gömün). Я наважилась зробити переклад цього вірша, бо не знайшла жодного з його віршів українською у мережі:
Поховай мене в Датчі, дитятко, Анкару і Стамбул облиш. Вони переповнені, далі нікуди Без грошей там не помреш.
У Зінджірлікую, наприклад, 750 мільйонів одна могила. А тут дешево, такий тут уклад, А жити вічно – нездійсненне диво.
Благословення не потрібне скоре, Благаю тебе: в Датчі поховай! На тому цвинтарі, що дивиться на море Як копачі скарбів пориють – то й нехай!
Будинок, в якому жив Джан Юджель, знаходиться у Старій Датчі, яка приваблює своєю неймовірною атмосферою і особливою енергетикою, вузькими мощеними вуличками з квітучими бугенвіліями і кам’яними будиночками. Потряпляючи сюди переносишся у казковий світ майстрів, у якому можеш відшукати різноманітні мистецькі вироби ручної роботи. Стара Датча – справжня окраса цієї місцевості, музей під відкритим небом.
Символом Датчі є мигдаль, тому що тут вирощують найякісніший мигдаль, відомий у всій Туреччині. Коли починає квітнути миндаль, тут проводять, досить відомийй вже, Фестиваль Мигдалю, а в центрі містечка, біля яхт-ліману, стоїть мармурова скульптура тюленчика, якого звуть Badem, тобто Мигдаль. Датча відома також якісними томатами (Datça domates), якісною оливковою олією (‘’Oliv farm’’) та ексклюзивними вина (з ‘’Vine Yard’’). Також тут є автентичне ательє з виробництва шовку (в селі Хизиршах, 7 км від Датчі), де працює одна родина і забезпечує весь процес від вирощування личинок тутового шовкопряду до виготовлення шовкових ниток і виробів з них.
5. Місто Афродіти та стародавніх вчених
Історія виникнення Датчі нерозривно пов’язана з античним містом Кнідос, який спочатку знаходився на місці сучісної Датчі (приблизно), а потім, із стратегічних міркувань, був перенесений на 35 км у місце злиття двох морів – найвіддаленішу точку півострову з двома гаванями (одну використовували як торгівельну, другу- як військову). Кнідос (Кнід) неодноразово згадується у гімнах Гомера, працях Геродота і Страбона (автор 17 книг «Географія» 7 р. до н.е. – 23 р. н.е., які повністю збереглися). Останній так казав про Кнідос: “Місто побудоване на честь найпрекраснішою богині Афродіти, на самому прекрасному півострові”. Древньогрецький скульптор Пракситель створив для міста першу в історії оголену скульптуру Афродіти Кнідської. Оригінал монументу втрачено, його постамент знаходиться в Кнідосі, а одна з найвдаліших копій – в музеї Ватикану. Кнід був центром культу Афродіти, великим торговим містом, одним з шести членів Доричного союзу, місцем проведення Доричних ігор. У Кнідосі народився Состратос – архітектор, інженер, який побудував Олександрійський маяк (одне з чудес світу); вчений Евдокс Кнідський (4 ст .до.н.е.) – математик,астроном, який першим обчислив окружність Землі і заснував обсерваторію у Кнідосі. У Кнідосі ним був побудований мармуровий сонячний годинник у формі, схожій на крісло, що показує час доби, враховуючи пори року. Зараз Кнідос – це музей відкритий для відвідувачів.
Постійні рейси «міжнародних» човників, які щосуботи привозять у Датчу, на ринок греків з острову Симі (Simi), турецькою – цей острів називають Сьомбекі (Sömbeki), мальовничі бухти з бірюзовою водою та пляжі з блакитними прапорами ЮНЕСКО завершують образ прекрасної Датчі.
Якщо ви знаєте цікаві факти про турецьке місто, надсилайте інформацію на info@ukr-ayna.com.
