Підсумки візиту міністра закордонних справ України до Туреччини

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба 3-4 липня відвідав Туреччину й поїхав не традиційно в Анкару чи Стамбул, а в Анталію, пише Укрінформ.
0
1152

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба 3-4 липня відвідав Туреччину й поїхав не традиційно в Анкару чи Стамбул, а в Анталію, пише Укрінформ.

Цей регіон став передовим для прийому гостей з-за кордону після послаблення карантинних заходів (з 1 липня було відновлено авіасполучення з Україною). На відновленні туристичного сезону в Туреччині зараз зосереджена увага кількох міністерств – закордонних справ, культури та туризму, охорони здоров’я. Фактично, за активністю та рівнем сполучення, столиця країни перемістилася до дуже спекотної Анталії. Така собі перевірка сонцем та несамовитою спекою.

З 1 липня до Анталії щодня прибуває до десяти літаків – це майже третина всього авіапотоку. Летять туристи з Києва, Одеси, Дніпра, Запоріжжя, Харкова. Кількість прибулих наближається до 10 тисяч і поки не зареєстровано жодного позитивного випадку COVID-19. Таким туристичним чартером після обіду 3 липня до Анталії прибув і міністр.

За дві години починається програма першого дня візиту – зустріч з турецьким колегою Мевлютом Чавушоглу та восьме засідання Спільної групи стратегічного планування.

Турецький міністр чекав на нашого в холі готелю REGNUM, відомого тим, що у 2015 році проходила зустріч “великої двадцятки”. Про це нагадує напис на мармурі та ряди прапорів.

“Мерхаба”, – вітається турецькою Дмитро Кулеба з Мевлютом Чавушоглу. Міністри не вітаються за руку – соціальне дистанціювання в дії. Замість рукостискання – торкання ліктями. До цих обмежень в Туреччині вже звикли. Тут вітаються тепер “ліктями” і “кулаками” або ж прикладають руку до грудей.

ВІД КРИМУ ДО УГОДИ ПРО ЗВТ ТА ДОЗВОЛІВ НА ПРОЖИВАННЯ

Переговори між міністрами почалися з тет-а-тет, продовжилися у розширеному форматі. Порушили широкий спектр питань, одним з перших – Криму та його тимчасової окупації Росією. Туреччина вкотре підтвердила, що не визнавала та ніколи не визнає анексії півострова. Ці слова мають важливе значення для України, особливо зараз, у контексті незаконно проведеного на півострові референдуму

Позицію Туреччини та особисто міністра Чавушоглу підкреслює й те, що кілька років поспіль в Анталії за його підтримки та патронату оздоровлюються діти та родини загиблих воїнів АТО/ООС. Кулеба подякував за таке ставлення та можливість. Цього року пандемія не дасть реалізувати цей проєкт, а от наступного – вже більш реальні перспективи продовжити цю практику.

Подякував наш міністр і за надану Україні в умовах пандемії гуманітарну допомогу. Його колега нагадав про намір Туреччини реалізувати проєкт з будівництва житла для кримських татар та висловив готовність Туреччини виділити допомогу для подолання наслідків повеней у західних областях України.

Було озвучене й рішення, на яке довго очікували українці, що проживають у Туреччині – Україну повернули до переліку країн, громадяни яких мають право на отримання короткострокових туристичних дозволів на проживання. В Анкарі також готові опрацювати спрощення візових вимог для громадян України, що лікуються у Туреччині. Між іншим, першими українцями, які приїхали до Туреччини, були не туристи, а саме онкохворі пацієнти, які прилетіли до країни на лікування ще на початку червня.

Питання підписання Угоди про ЗВТ зараз актуальне як ніколи. Коронавірус не пощадив ні людські контакти, ні економічні показники. І якщо перші відновити досить легко, то другі потребують підтримки та певних зусиль. Товарообіг між країнами кілька років поспіль демонструє висхідну динаміку, за результатами минулого року – зростання на рівні більш як 26% із обсягом майже 5 млрд доларів США. І в Києві, і в Анкарі впевнені, що цю цифру можна подвоїти. Але без Угоди про ЗВТ 10-мільярдного показника досягти буде складно. Робота триває, за словами міністра Кулеби, укладання угоди є ціллю, яка може бути досягнена до зустрічі президентів, яка запланована цьогоріч.

БЕЗПЕЧНИЙ ТУРИЗМ – ЗАПОРУКА УСПІШНОГО СЕЗОНУ

Тема туризму, відкриття сезону та заходів безпеки займає своє місце у дипломатичному порядку денному Туреччини з усіма країнами. Навіть більше – цей порядок денний вибудовується фактично навколо туризму. Держава доклала максимум зусиль і продовжує, аби сезон відкрився, а туристи могли відпочити безпечно, але з тим самим рівнем послуг та сервісу. Два тижні тому міністр Чавушоглу з очільником мінтуризму Туреччини Мехмедом Ерсоєм, презентували дипломатам та журналістам в Анталії програму “Сертифікат безпечного туризму” на базі тутешніх готелів. Обидва міністри родом з цих країв, обидва працюють над розвитком туризму як на рівні держави, так і, зокрема, над промоцією цього регіону у світі.

Наш міністр оцінив рівень підготовленості до туристичного сезону: наразі не бачить ніяких перешкод для відвідування Туреччини, зокрема Анталії. Сам він в цьому регіоні вперше й заходи безпеки оцінює як достатні. Вважає організацію відпочинку в Туреччині відповідною викликам, але й громадян, які полетять цього року до Середземного чи Егейського моря, закликає пам’ятати про обмеження та дотримуватися всіх вимог безпеки.

Після пресконференції турецький міністр запросив українського на офіційну вечерю. До місця вечері міністри поїхали на готельному “баггі”, яким Чавушоглу кермував власноруч.

УКРАЇНЦІ – АКТИВНА ЧАСТИНА БАГАТОНАЦІОНАЛЬНОЇ СПІЛЬНОТИ

Наступного дня було спекотно: і по погоді, й по насиченню. Вже зранку на сонці вище 40°, в тіні – 35°.

Розпочалася програма з відкриття барельєфу Шевченку в парку української культури в Анталії. Парк цей з’явився на мапі міста не так давно – трохи більше року тому. Тут затишні бесідки, дитячий майданчик, особливої конфігурації скамійки – на два місця, для збереження соціальної дистанції. Тепер вхід до парку прикрашає барельєф Великого Кобзаря.

З турецького боку в урочистостях взяв участь мер району Анталії Муратпаша – Уміт Уйсал. Він зустрів міністра та розповів, що в більш ніж 300-тисячному районі, найбільшому в місті, проживають представники понад 50 національностей і українці – одні з активних представників цієї багатонаціональної громади. Їх діяльність цінують та заохочують, створення парку – черговий тому доказ.

У парку міністр зустрівся з головами та представниками українських та кримськотатарських громадських організацій у Туреччині. Спілки української діаспори є в усіх регіонах (по всій країні їх вже 15). В Анталії діє три українські спілки. Найстаріша з них – ГО “Українська родина”, яку очолює Віта Михайлова: за ініціативи якої було встановлено барельєф Тарасу Шевченку в парку української культури.

Міністра вітав місцевий хор “Берегиня” та вихованці українських суботніх шкіл, які продекламували вірші Кобзаря українською та турецькою мовами. Тепер парк прикрашають ще й два дерева-символи. Українська верба та апельсинове дерево, яке є символом регіону Анталія, посаджені міністром та мером.

З питань від громади міністру можу підсумувати: спілки зміцнюються та розширюють діяльність. Вже не питають про організацію роботи, просять підтримати наукову та дослідницьку роботу, культурні проєкти, посприяти у виданні збірки української поезії турецькою мовою.

Далі – зустріч з бізнесом у консульстві України в Анталії. Українська дипустанова в цьому регіоні діє з листопада 2018 року, після карантинної перерви змінили порядок прийому – відмовилися від “живої” черги та скоротили кількість людей, які перебувають у приміщенні.

БІЗНЕС: ВИРІШЕННЮ ПРОБЛЕМНИХ ПИТАНЬ СПРИЯТИМЕ МЗС

До Анталії на зустріч з міністром зібралися провідні керівники та власники бізнесів не лише Анталії, загалом південного регіону. Візиту міністра передувала робоча поїздка посла України Андрія Сибіги в цей регіон. За кілька днів він відвідав провінції Муглу та Анталію, де зустрівся з місцевими губернаторами, мерами, представниками української громади та бізнесу. Всі вони запевнили у підтримці України та українців, зацікавлені розширювати та нарощувати співпрацю в бізнесовій, культурній, туристичній сферах.

На зустріч з міністром в консульстві були присутні представники українського бізнесу, які не лише досягли певного успіху та набули досвіду, а й постійно підтримують різні українські проєкти: влаштовують заходи, організовують школи і табори, оздоровлюють дітей воїнів АТО/ООС.

Бізнесмени окреслюють міністру конкретні питання, серед яких становище українського бізнесу як іноземного в Туреччині, особливості законодавства, механізми підтримки з боку держави. Український бізнес в Туреччині загалом має позитивний та успішний досвід, але цей шлях у окремих випадках не був ні легким, ні гладким. Одна з компаній навіть постраждала від спроби рейдерського захоплення. Міністр слухає уважно і вказує на пріоритети. Серед стратегічної мети називає не глобальний, а більш предметний підхід – зокрема зробити впізнаваними українські товари на рівні масового споживача

Серед пріоритетів своєї роботи у цій сфері Дмитро Кулеба називає вибудовування системи МЗС таким чином, аби вона сприяла роботі та проєктам українського бізнесу та інвесторів. Міністр запрошує українських бізнесменів за кордоном активніше долучатися та користуватися можливостями, які пропонує формат Ради експортерів та інвесторів при МЗС.

За результатами візиту міністр окреслив три основні аспекти українсько-турецьких відносин на нинішньому етапі: високий рівень політичного діалогу та конкретні міждержавні проєкти, що базуються на підході спільного зростання. Наступні два – розвиток українського бізнесу в Туреччині і міжлюдських контактів, у т.ч. завдяки зміцненню та єднанню громади. Кулеба переконаний, що зміцнення наших відносин з Туреччиною лежить далеко за форматом двосторонніх відносин, це вигідно для всього Чорноморського регіону. В Анкарі з таким баченням абсолютно згодні.

Ольга Будник, Анталія