Поєднуючи талант і досвід, Тетяна Ярош допомагає тим, хто знаходиться на тернистому шляху вдосконалення іноземних мов. Ми поговорили про її життєвий шлях та професійний досвід.
Тетяно, розкажіть, будь ласка, про себе. Як ви опинитися в Туреччині? Чому вирішили пов’язати своє життя саме із цією країною?
Я викладач англійської мови та репетитор турецької мови. Навчалась в Дрогобицькому державному педагогічному університеті ім. І.Франка на факультеті романо-германської філології. Моя спеціальність – викладач англійської мови та літератури, французької мови та літератури, а також зарубіжної літератури. Працювала 9 років викладачем англійської мови в Києві в декількох університетах. Ще жодного разу не відвідавши Туреччину, я її полюбила заочно. Мені завжди подобався турецький співак Таркан (хоча на той час ще не розуміла турецької мови), а також книга “Корольок – пташка співоча”. Можна сказати, що з Таркана та цієї книги (а згодом з цього фільму) почалась моя любов до Туреччини. Вперше приїхала на відпочинок у 2006 році. Тоді вже наочно «закохалась» в цю країну. На той час не знала мову, лише декілька слів, та відтоді почала вчити. Купила багато підручників, робила граматичні вправи, слухала діалоги. Згодом почала практикувати в інтернеті. Потім у мене в Києві з’явилися друзі з Туреччини. Як турист, я відвідала Туреччину 26 раз (з 2006 по 2013 роки). Із них тільки 20 раз – Анталійське узбережжя. З кожним разом мені все більше і більше подобалась ця країна, та й мова ставала все ріднішою. З часом почала перекладати, навіть на курсах в Києві викладала турецьку мову для початківців. В 2013 році я по студентській візі приїхала до Стамбула. Навчалась на мовних курсах Дільмер (лише 3 місяці). Після завершення курсів та отримання диплома вирішила залишитись в Стамбулі.
Розкажіть, будь ласка, про ваш досвід роботи. Адже попрацювати вам довелося багато де.
Я працювала 9 років в 3 університетах, почала, коли мені було неповних 22 роки. У мене зі всіма студентами були хороші стосунки, хоча їх вікові та фахові показники були дуже різні. Я видавала “Методичні вказівки”, виступала на різних конференціях, також друкувала тези та статті, тощо. Окремо наповняла матеріалами (тексти, завдання, різна граматика, лексика) дистанційні курс для студентів певних спеціальностей. Також працювала перекладачем англійської мови в одному весільному агентстві в Києві, паралельно давала індивідуальні уроки турецької та англійської мов. Крім цього займалась усними та письмовими перекладами. З серпня 2013 року я проживаю в Стамбулі.
Паралельно ще чим займаєтесь? Маєте хобі?
Крім індивідуальних уроків, у мене на різних сайтах є свої групи: “Турецькі серіали”, “Вчимо турецьку мову разом”, а також групи для вивчання російської для турків. В Києві був невеликий досвід – викладання російської туркам. Також є група англійсько-турецька на фейсбуці. Планую викладати іноземні мови українцям.
Що вдається легко, а що важко у викладанні іноземної мови? Маєте свою методику? Які ваші нововведення?
У мене є великий досвід у складанні методичних вказівок для студентів. Можу щось подібне зробити й для студентів, які вивчають турецьку мову, при потребі. Раніше було важко викладати турецьку на англійській чи навпаки, але я уже звикла. На своїх уроках кожне слово пояснюю по складам (що й звідки взялось). Просто вивчити слово чи словосполучення вважаю неправильним й ніколи не говорю студентам зубрити. Ми часто навчаємося на практичному матеріалі – різних текстах, вправах, діалогах, аудіюванні тощо. Не люблю підручники, де все намішано, вважаю, що в них має бути все по порядку (це я про граматику). Також на своїх уроках я міксую багато різних методик навчання. Також люблю вправи на переклад на турецьку мову (вважаю, що це дуже хороша практика), а також на вивчення різних слів (кросворди тощо). Намагаюсь поєднувати граматичну тему з лексикою.
Плани на майбутнє?
Майбутнє – відкрита книга. Як повернеться доля, наперед знати неможливо. Та трішки уже визначилась – хотілось би викладати. Мрія – створити свої курси й навчати усіх охочих іноземних мов.
Що побажали б майбутнім викладачам іноземної мови?
Бути вчителем (викладачем) – це нелегка професія. Спочатку треба зрозуміти психологію людини. При навчанні, потрібно добре знати методику викладання мов. Урок не повинен бути монотонний, варто задіювати різні види діяльності (говоріння, письмо, переклад, читання, аудіювання тощо). Також треба любити дітей, поважати всіх своїх учнів та студентів. Тримати дистанцію. А так всім майбутнім вчителям і викладачам бажаю удачі, й “залізних нервів”.
Інтерв’ю проведено за сприяння Чорноморської асоціації українців.
