Поради психолога: Як адаптуватися в Туреччині?

Пані Марина підготувала декілька корисних порад та ділиться своїми думакми про еміграцію і адаптацію до життя в новій країні як велику зміну, лайфхаки з свого  досвіду і з жіночих історій.

1. Позитум-підхід: підмічати не лише мінуси, а й плюси. Не лише данності, а й можливості. Розрізняти нюанси і розуміти – справжнє життя не чорно-біле. І від мене в багато чому залежить, в яких кольорах я його “вимальовую” і проживаю.

2. Контакт – бережний та реалістичний – з собою та життям. Контакт через самоспівчуття, самопідтримку. Через тепле коло СВОЇХ/сім’я-друзі-земляки. Через дозвіл звертатися за підтримкою і допомогою до спеціалістів – психологів/терапевтів/коучів. На крайній випадок – через ведення щоденника. Підмічати і давати собі право на проживання різних переживань. Правдиво зізнаватися собі, а що зі мною зараз. Підмічати те, що додає моєму життю радості і задоволення.

3. Дати собі СВІЙ час на адаптацію до нового середовища, на вивчення мови. Ні з ким себе не порівнювати. Особливо з персонажами ютубно-інстаграмних сторіз.

4. Структурувати час – робити свій розклад, складати списки і плани. Спиратися на короткострокове планування – день, тиждень, місяць. Разом з тим мати великі мрії/бажання-орієнтири, але тут без маньячества і фанатизму – посильними маленькими кроками, майже щодня, але в обраному напрямку.

5. Час від часу оглядатися назад і робити інвентаризацію пройденого шляху, відповідати самій собі на питання:

 В чому я стала мудрішою за місяці/роки закордоном?

Які нові якості/знання/навички додалися в моє життя?

6. Дозволити собі сумніватися і разом з цим вірити – якщо щось буде не так і не туди, Життя/Бог направить, куди слід.

7. Вирощувати свого внутрішнього Насредина, бо теплий і дотепний гумор – дуже гарні ліки в будь-яких обставинах.

А ще – якщо в житті намічаються великі зміни і Ви про них знаєте чи навіть самі ініціюєте – буде дуже добрим їх завчасно планувати та обмірковувати. Наприклад, запитувати себе (до речі, ці питання родом з проєктного менеджменту):

1. Яким я бачу результат? Що для мене буде ознаками, що цей результат добрий для мене? – те, що можна поміряти

2. Що я маю зараз, щоб почати рухатись в напряму бажаного? Що мені потрібно, але зараз я цього не маю? Звідки мені це взяти?

3. Що може піти не так? Як мені з цим краще справитись?

4. Який мій план дій?

5. В чому саме моя відповідальність в процесі здійснення задуманого?

Відповіді краще записувати.