За словами, пані Ірини завдяки її сторінці люди можуть порівняти життя за кордоном з життям в Україні. Попри те, що діапазон її контенту дуже широкий, ми вирішили поспілкуватись з нею саме про шопінг в Стамбулі. Хто ж краще про нього розкаже, як не українка, яка там проживає, чи не так?
Пані Ірино, уявімо ситуацію, що людина з України хоче приїхати до Стамбулу, щоб оновити свій гардероб. Де Ви можете порадити їй купувати одяг і чи є різниця в цінах в залежності від районів міста?
Стамбул величезний мегаполіс, тут районів дуже багато. Окремо можу виділити два: Багдат в азійській частині міста та Нішанташи в європейській. Там ціни на одяг високі і здебільшого знаходяться бутики люкс-сегменту. Якщо ж людину цікавить мас-маркет, то ціни скрізь однакові, бо такі магазини не мають права їх підвищувати в залежності від того в якому районі вони знаходяться. Своїм підписникам я завжди рекомендую торгові центри, де є аутлети. Найбільш вигідними місцями для шопінгу в Стамбулі, на мою думку, є торговий центр «Віапорт» біля аеропорту та «Акасья», що в азійській частині міста.
Італійський Мілан популярний в світі своїми сезонами знижок на одяг. А чи бувають такі сезони в Стамбулі? Можливо, нашим читачам варто орієнтуватись на якийсь конкретний період у році коли шопінг буде найвигіднішим?
Такі сезони дійсно є, але насправді це не тоді коли на всіх магазинах з’являються вивіски «розпродаж». В Туреччині це працює по-іншому, бо справжні знижки починаються тоді, коли пройшли всі свята і люди вже перестали купувати подарунки. До речі, славнозвісної Чорної п’ятниці в Туреччині теж немає. Це вже давно доведено і медіа, і блогерами, що на вітринах магазину може висіти ціна зі знижкою, а насправді вона може бути вищою за повну ціну до розпродажу. Тому, в Туреччину на шопінг краще їхати вже після свят.
Коли ми вже заговорили про обман, то що Ви могли порадити у такому випадку? Як українцям не стати ошуканими під час шопінгу в Туреччині?
Якщо людина їде купувати одяг великими партіями, щоб потім продавати його в Україні, то я раджу проконсультуватись з людьми, які вже мають досвід у цьому. Якщо немає таких у її оточенні, то колег можна знайти у літаку вже по дорозі до Стамбулу. Впевнена, що співвітчизники допоможуть і підкажуть достойних постачальників товару в Туреччини. Зазвичай, такі торгові операції здійснюють в стамбульському районі Лалелі, там більшість продавців володіють іноземними мовами тому, я думаю, проблем з мовним бар’єром вже на місці не буде.
Зараз є багато українських блогерів в Туреччині, які розповідають про гуртову торгівлю та імпорт одягу в Туреччині, а також у Фейсбуці є не одна група на цю тематику. Перед першою поїздкою варто звернутись туди і отримати всі відповіді на запитання. Єдине, що зазначу, їдучи в Туреччину на шопінг варто брати з собою долари США, а не міняти гривні на турецькі ліри в Україні. Це допоможе не втратити гроші на різниці в курсі.
Що стосується роздрібної торгівлі, то я вважаю що в торгових центрах туристів обманути ніхто не може. Там все дуже добре організовано, а всі ціни фіксовані. Лише на базарах можна стати жертвою шахраїв. Тому, я раджу перед походом на турецький базар вивчити декілька корисних фраз турецькою мовою, які можуть допомогти торгуватись. З власного досвіду скажу, що знання пари слів з мови країни де ви збираєтесь торгуватись допоможе вам досягнути бажаної знижки. Якимось чином, у таких випадках, у продавців навіть пропадає бажання обманювати і вони різко починають знижувати ціни.
Давайте поговоримо про Гранд базар у такому випадку. Чи варто українцям йти туди на закупи? Чи можна там знайти якісь вигідні пропозиції?
Це суто туристичне місце. На Гранд базар треба піти задля відчуття його автентичної атмосфери, насолодитись турецьким колоритом, зробити гарні фото і вийти, бо ціни там досить високі, а таку ж саму продукцію можна знайти і інших магазинах міста. Продавці користуються великим напливом туристів і підвищують ціни на все. До прикладу, багато хто думає, що шкіряні вироби треба купувати лише на Гранд базарі. Це велика помилка, бо такий самий виріб можна придбати в рази дешевше на стамбульських профільних фабриках.
Навіть після короткого перебування в Туреччині українці можуть помітити, що в цій країні практично відсутні секонд-хенди, в той час, коли в Україні вони чи на кожному кроці. Як Ви думаєте, чому в Туреччині немає секонд-хендів?
Насправді вони тут є, але в іншому форматі. Звичайно, тут не знайти секонд-хендів куди одяг завозиться з Європи. Тут магазинчики такого типу більше схожі на блошині ринки та вінтажні крамниці. Любителям таких речей раджу відвідати стамбульський район Кадікьої, де є багато магазинів з елементи гардеробу з 80-90-х. Вони більше нагадують бабусину шафу, ніж гуманітарну допомогу у вигляді одягу.
В Туреччині немає секонд-хендів, бо текстильна галузь забезпечує попит на кожний гаманець. Все просто – ціни на новий одяг доступні. Проте, вживаний одяг теж можна купити та продати. Зазвичай, люди це роблять на спеціальних сайтах в Інтернеті.
Чи є різниця між турецьким та українським підходом до шопінгу? Хто більше слідкує за трендами: українки чи туркені?
Важко дати однозначну відповідь на це питання. Це все залежить від людини. В кожній країні є люди прагматичні, є такі що слідкують за трендами, є такі які не зважають на моду. За моїми спостереженнями, таке масштабне і потужне виробництво одягу в Туреччині ніяк не вплинуло на смаки та поведінку туркень. Я не можу їх назвати шопоголіками чи великими модницями, лише тому, що у них є доступ до великої кількості одягу за, відносно, дешевими цінами. Турецькі дівчата так, як і українські – всі різні. Хтось може шість годин провести в магазині і вийти зовсім з іншою покупкою ніж планувалось, а хтось одягає першу сукню, яка випадає з шафи. Підхід до шопінгу та одягу у кожного індивідуальний не залежно від громадянства.
Посилання на Інстаграм сторінку пані Ірини тут:
