Пані Вікторіє, розкажіть, будь ласка, як ви дізнались про існування ансамблю при Українській спілці в Анкарі і чому вирішили долучитись до його діяльності?
Цього року українська громада Анкари святкувала День незалежності України біля вежі Атакулє, де я і познайомилась з членами спілки. У мене є вища музична освіта, досвід викладання та керування співочими колективами в Києві, тому я з радістю долучилась до творчих проєктів спілки. Мені приємно, що мої талант та досвід стали у нагоді для популяризації української культури за кордоном. Я почала викладати уроки співу в Українській суботній школі, а також відновила діяльність ансамблю «Роксолана», який був на вимушених канікулах через карантин. У жовтні у нас відбулись перші репетиції, на яких ми сформували репертуар, продумали імідж та стратегію розвитку нашого колективу. В нас зібралася надзвичайно дружня команда, приєднатися до якої я також запрошую усіх «співочих» українців Анкари.
Хто може долучитись до вашого ансамблю? Чи потрібно мати попередній досвід творчої діяльності та музичну освіту? Чи проводите ви відбір?
Головний критерій для всіх учасників – потрібно жити з музикою в душі. Якщо ви любите музику і маєте бажання співати, ми чекаємо вас на репетиціях. Любов до музики та любов до культури нашої країни є головними мотиваторами учасниць нашого колективу. Щодо спеціальної освіти або ж досвіду – таких критеріїв ми не ставимо. Однак хочу зазначити, що в нашому колективі є дві учасниці з музичною освітою і ми з радістю готові підтримати кожного учасника гурту та поділитися відповідними знаннями і досвідом.
В якому форматі та як часто проходять ваші зустрічі?
Щосереди, о 12:00 ми зустрічаємось у приміщенні Української спілки в Анкарі. Проте безпосередньо перед заходами, на яких ми будемо виступати, ми будемо збиратись на додаткові репетиції. На репетиціях ми не тільки співаємо, а і спілкуємось на різні життєві теми та пригощаємо одна одну смаколиками. Це своєрідний музичний клуб, у надзвичайно дружній атмосфері. Я впевнена, що в майбутньому наш ансамбль буде тільки збільшуватись, адже ми об’єднуємо однодумців.
Які у вас творчі амбіції?
Перш за все, ансамбль існує для дозвілля українців в Анкарі, але ми активно працюємо над репертуаром, тому плануємо виступати на різних майданчиках, як в Анкарі, так й інших містах Туреччини. Я переконана, що артист не може повноцінно жити, якщо його роботу ніхто не бачить і не оцінює.
Якими мовами ви співаєте? Чи плануєте додавати у ваш репертуар турецькі пісні?
Наш основний репертуар – це українські народні пісні. Але є деякі ідеї щодо поєднання української та турецької пісні. Експеримент має вийти дуже цікавим. Головне, щоб не було більше карантинних обмежень і ми могли без перешкод представити нашу творчість широкому загалу.
