Міністр освіти і науки Лілія Гриневич заявила, що кримськотатарська мова має ексклюзивні можливості, які були закладені устатті 7 закону “Про освіту” щодо її розвитку. Про це вона сказала у коментарі кореспонденту QHA.
— Для кримських татар ми планували вивчення всіх шкільних предметів кримськотатарською мовою, оскільки ми розуміємо, що немає іншої країни, яка підтримала б вивчення їхньої рідної мови. Для нас також важливою є консолідація самих кримських татар та їхнє бажання вивчати свою мову і частину предметів їхньою рідною мові. До того ж дуже важливо готувати відповідних вчителів, — сказала міністр освіти.
За її словами, деякі українські вузи вже почали підготовку вчителів кримськотатарської мови.
— Ми також співпрацюємо з Туреччиною для підготовки вчителів кримськотатарської мови. Попереду у нас довгий шлях і нам необхідно розробити спільний план для розвитку і збереження кримськотатарської мови, — зазначила Гриневич. Нагадаємо, прийнятий українським парламентом закон “Про повну загальну середню освіту” визначає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова. Цей закон викликав сильний опір у низці держав, що межують з Україною.
Зокрема, глава угорського МЗС Петер Сіярто заявив, що Угорщина буде блокувати всі подальші спроби України тісніше інтегруватися в Європейський Союз. Також висловили невдоволення у зв’язку з прийнятим в Україні новим законом “Про освіту” Молдова, Росія та Румунія. Лідери цих країн бачать у законі загрозу для права представників своїх національностей здобувати освіту на території України рідною мовою.
У свою чергу, Польща розділила позицію України про необхідність вивчення української мови, а також заявила про необхідність забезпечення можливості вивчення рідної мови національними меншинами України.
28 вересня стало відомо, що Міністерство закордонних справ України направило закон на експертизу до Венеціанської комісії.
11 жовтня ПАРЄ провела на осінній сесії термінові дебати за статтею 7 українського освітнього закону на вимогу угорських депутатів.
З приводу обговорення українського закону рішення не було прийняте відразу, оскільки противники його розгляду заявляли, що необхідно дочекатися висновку Венеціанської комісії.
