43% топменеджерів готується до скорочення співробітників через впровадження новітніх технологій, 41% будуть використовувати послуги підрядників для виконання спеціальних завдань, ще 34% планують збільшувати кількість працівників для їхньої інтеграції з технологіями, йдеться у матеріалі Економічної правди.
За даними дослідження, цифровізація призведе до втрати 85 млн робочих місць у 26 країнах світу.
Є і хороша новина: у той самий період може з’явитися 97 млн робочих місць, адаптованих до розділення функціоналу між людьми та машинами.
Якими навичками треба володіти, щоб не втратити чи отримати роботу в найближчі п’ять років?
Протягом останніх двох років прискорюється впровадження нових технологій. Хмарні обчислення, великі дані та електронна комерція – пріоритетні напрямки розвитку. Зростає інтерес до криптографічного захисту інформації.
У різних галузях впроваджують різні технології. Так, штучний інтелект знайшов своє застосування у сферах цифрової інформації та зв’язку, фінансових послуг, охорони здоров’я, транспорту.
Великі дані, інтернет речей та негуманоїдна робототехніка приходять у гірничодобувну промисловість. Уряд та державний сектор цікавляться криптографічним захистом.
Автори дослідження також проаналізували, на які спеціальності зміниться попит.
Оскільки люди і машини в найближчі п’ять років розподілятимуть роботу приблизно навпіл, то розподіл обов’язків між ними залежатиме від того, хто з чим справлятиметься краще.
Машини будуть сфокусовані на обробці даних, виконанні адміністративної та рутинної роботи для “білих комірців” – працівників, які займаються розумовою працею.
Люди збережуть свою перевагу у сферах управління, консультування й ухвалення рішень – там, де потрібні розумова праця, спілкування та взаємодія.
Нові робочі місця для людей будуть з’являтися у сферах догляду (освіта, охорона здоров’я, соціальне обслуговування), високотехнологічних галузях, сфері створення контенту, у галузях відновлюваних джерел енергії, хмарних обчислень і розробки продуктів.
Керівники підприємств розповідають про труднощі, коли справа стосується найму людей на нові стратегічні напрямки.
Мова йде про такі спеціальності: аналітики та спеціалісти з обробки даних, фахівці з AI та машинного навчання, спеціалісти з програмного забезпечення та розробки додатків.
Як трансформується та чи інша галузь та куди може завести доля працівника в найближчі п’ять років, спробувала вирахувати команда дослідників з LinkedIn на основі даних, зібраних за попередні п’ять років.
Аналіз показав, що в працівників, які прагнуть повністю змінити сферу діяльності, більше шансів зробити це зараз, ніж будь-коли раніше.
Наприклад, журналіст може легко опинитися у сфері хмарних обчислень, штучного інтелекту, розробки продукту, культури чи контенту, а дослідникам краще опановувати штучний інтелект.
Зміна сфер діяльності призведе до того, що до 2025 року 40-50% нинішніх співробітників компаній потребуватимуть професійної перепідготовки. Як стверджується в дослідженні, роботодавці розуміють важливість підвищення кваліфікації працівників і готові вкладати в це кошти.
“У майбутньому ми побачимо, що найбільш конкурентоспроможними будуть компанії, які багато інвестували в людський капітал, у навички та компетенції співробітників”, – відзначає керівний директор ВЕФ Саадія Західі.
Уже зараз все більше людей шукають роботу в нових для них сферах. Так, близько половини людей, які почали працювати у сфері штучного інтелекту за останні п’ять років, до цього були зайняті в інших сегментах економіки. У сфері продажів частка таких людей становить 75%, створення контенту – 72%, інженерній галузі – 67%.
Кількість осіб, які з власної ініціативи навчаються в інтернеті, за цей же період збільшилася в чотири рази. Уп’ятеро зросла кількість тих, кому онлайн-освіту забезпечили роботодавці.
Число людей, які займатимуться онлайн-освітою, зростатиме. Проте навчання буде різним для тих, хто вже працює, і тих, хто тільки шукає роботу.
Поки зайняті люди вдосконалюватимуть власні вміння, ті, хто шукають роботу, обиратимуть цифрові навички – аналіз даних, інформатику та інформаційні технології.
Керівний директор ВЕФ стверджує, що наслідки рецесії та зростання автоматизації внаслідок коронакризи посилили нерівність на ринку праці. Найбільше від неї постраждали низькооплачувані робітники, жінки та молоді співробітники.
У результаті подвійного удару від Четвертої промислової революції та COVID-19 цифровізація зробила великий крок уперед, виконавши перехід до віддаленої роботи та електронної комерції.
Пандемія найбільше вдарила по роздрібній торгівлі, сервісній роботі, туризму. Через COVID-19 робітники були поділені на три категорії.
1. Необхідні, тобто кур’єри, доглядачі, медики, працівники харчових магазинів, сільськогосподарські працівники, виробники медичних товарів.
2. Віддалені, тобто ті, які можуть працювати дистанційно і, ймовірно, збережуть роботу.
3. Переміщені, тобто ті, які не можуть працювати віддалено, тому їх було відправлено у відпустку. Вони вже втратили або можуть втратити роботу.
Усі три типи працівників стикаються із змінами в робочій практиці, яка вимагає перекваліфікації або підвищення кваліфікації.
Для “необхідних” працівників головним ризиком залишається фізична безпека. “Переміщені” стикаються з невизначеністю щодо роботи, а “віддалені” – з викликами, пов’язаними з психічним здоров’ям.
