фото mfa.gov.ua
Цього дня, о 9 год. 18 хв., після 24 годин безперервної праці Верховна Рада України прийняла і ввела в дію Конституцію України. Документ отримав підтримку 315 народних депутатів. У ньому визначалася сильна президентська влада, гарантувалися права приватної власності, затверджувалися нова державна символіка, статус української мови як єдиної державної, Крим визнавався автономною республікою у складі України.
Прийняття Конституції незалежної України було визначною перемогою правоцентристських пропрезидентських сил та національного табору, який їх підтримав. Конституція України була загалом позитивно оцінена й міжнародною спільнотою, адже вона декларувала загальнолюдські, загальноєвропейські принципи.
Конституційну комісію для роботи над проектом Основного закону було створено 3 жовтня 1990 року.
15 травня 1991 року голова Верховної Ради УРСР Леонід Кравчук на сесії парламенту виклав концепцію Конституції УРСР.
1 грудня 1991 року відбувся Всеукраїнський референдум на підтримку Акта про незалежність України.
1 липня 1992 року було прийнято рішення про внесення на всенародне обговорення проекту Конституції.
17 липня 1992 року газета «Голос України» опублікувала проект Основного Закону України.
24 вересня 1993 року голова Верховної Ради України Іван Плющ на сесії ВР зробив доповідь про проект Конституції.
6 жовтня 1993 року у Верховній Раді України відбулося обговорення проекту Основного закону.
12 січня 1994 року Конституційна комісія рекомендує винести проект Конституції на референдум, який пропонують провести одночасно з парламентськими виборами 27 березня того ж року.
1 лютого 1994 року пропозиція винести Конституцію на референдум не знайшла підтримки народних депутатів.
У травні 1994 року Верховна Рада України на противагу президентській комісії створила робочу групу для підготовки проекту доповнень і змін до Конституції.
20 вересня 1994 року Верховна Рада України затвердила принципи формування Конституційної комісії, а 11 листопада було затверджено її склад.
28 листопада 1994 року відбулося перше засідання Конституційної комісії.
8 червня 1995 року відбулося укладення Конституційного договору між Верховною Радою України та Президентом України про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України.
22 лютого 1996 року на сесії ВРУ було розглянуто законопроект «Про порядок прийняття Конституції», але рішення не було прийнято.
26 березня 1996 року постійні комісії з питань правової політики і судово-правової реформи, з питань державного будівництва і самоврядування, з питань прав людини і національних меншин прийняли постанову про внесення проекту Конституції на розгляд ВРУ.
2 квітня 1996 року питання про проект Конституції України було включено до порядку денного сесії Верховної Ради України.
17 квітня 1996 року Верховна Рада України розпочала розгляд проекту Основного Закону в першому читанні.
5 травня 1996 року на основі міжфракційної ініціативної групи, що працювала над проектом Конституції України у парламенті, створена Тимчасова спеціальна комісія з доопрацювання проекту Конституції та затверджено її персональний склад. Головою комісії був обраний народний депутат Михайло Сирота.
4 червня 1996 року проект Конституції України був прийнятий у першому читанні, а з 19 червня він розглядався у другому читанні.
26 червня президент Леонід Кучма видав указ про проведення у вересні референдуму з прийняття Конституції в редакції робочої групи. Після цього рішення Рада провела засідання тривалістю 24 години без перерви і зранку 28 червня ухвалила Основний закон. Після прийняття Конституції України Президент скасував свій указ про проведення всеукраїнського референдуму.
Починаючи з 1996 року, Основний закон змінювався кілька разів. Перша спроба змінити Конституцію була ініційована в 2000 році за президентства Леоніда Кучми. Зміни до Основного закону запропонували ухвалювати за результатами всенародного референдуму. На голосування винесли питання: щодо введення двопалатного парламенту; про право президента розпускати парламент, якщо протягом місяця він не сформує постійно діючу більшість або протягом 3 місяців не затвердить бюджет; про скорочення депутатів з 450 до 300; а також про позбавлення депутатів недоторканності. Референдум підтримав зміни, однак в Конституцію їх не внесли. 8 грудня 2004 року Верховна Рада ухвалила зміни до Конституції, які перетворили Україну на парламентсько-президентську державу. Повноваження президента були обмежені, тоді як парламенту й уряду значно розширені. У 2007 році президент Віктор Ющенко ініціював створення конституційної ради для проведення референдуму і скасування цих змін, однак цього не сталося.
У 2010 році, після приходу до влади Віктора Януковича, до Конституційного суду був направлений депутатський запит із проханням розглянути конституційність реформи 2004 року. Конституційний суд без голосування в парламенті скасував Конституцію 2004 року і повернув Конституцію в редакції 1996 року. Таким чином, Україна знову повернулася до президентсько-парламентської республіки.
Під час Революції Гідності, 21 лютого 2014 року, Верховна Рада конституційною більшістю (386 голосів) проголосувала за відновлення дії Конституції 2004 року. Тепер у політичній системі України головним знову став парламент.
У 2015 році в парламенті був зареєстрований законопроект про внесення змін до Конституції в частині децентралізації. Наразі законопроект прийнято в першому читанні.
2 червня 2016 року Верховна Рада підтримала зміни до Конституції щодо правосуддя з метою судової реформи. Головними принципами цієї реформи стали повернення до трирівневої судової системи, створення Вищої ради правосуддя, обов’язкова переатестація всіх суддів України, подвійна декларація (своя і членів родини), а також позбавлення недоторканності суддів.
Повний текс можна прочитати на сайті “Укрінформ”
