Про особливості опанування української мови дітьми української діаспори в Туреччині ми поцікавились у нашої експертки з питань вивчення української мови, директорки української Суботньої школи в Анкарі, Валентини Хорунжої.
Розкажіть про ваших учнів? Яка ваша цільова аудиторія?
Минулого року в Суботній школі при українській спілці в Анкарі існувало чотири групи, підхід до кожної з них був індивідуальний, а навчання проходило за ретельно підготовленою програмою. Ми не традиційна школа, тому завжди намагаємось створити комфортні умови для кожної групи дітей та забезпечити цікавими методами навчання. До прикладу, перша та наймолодша група займається виключно в ігровій формі, друга (діти віком 5-8 років) вчить алфавіт та опановує письмо, третя група вже вміє писати, тому фокусується на практиці мови та читанні. А четверта, найстарша група, вивчає частини мови та детальніше заглиблюється в граматику української мови.
До того ж ми проводимо уроки з образотворчого мистецтва, літератури та танців. Також у школі діє ПЛАСТ, який є дуже популярним юнацьким рухом в Україні й нашою гордістю в Анкарі, адже ми перші привезли цю ініціативу до Туреччини. Тому, наша мета полягає не тільки у вивченні мови, а й у пізнанні української культури в цілому.
З якими рівнем української до вас приходять діти діаспори, які народились в Туреччині та ніколи не проживали в Україні?
Головним завдання української школи є ефективне навчання дітей української мови не в залежності від рівня володіння. Проте більшість дітей діаспори розуміють українську, адже так чи інакше з ними спілкуються українські родичі чи батьки. Проте вони не можуть вільно говорити українською. Тому ми намагаємось допомогти їм та підтримати.
Які методики навчання ви використовуєте?
Ми створили 2 типи уроків української: перший – безпосереднє вивчення мови, другий – театральне мистецтво. Такий тандем методів є дуже дієвим, адже діти дуже часто соромляться розмовляти новою мовою, а участь у виставі, костюм, роль та вивчені на пам’ять репліки переносять їх у своєрідну зону комфорту. Ми завжди показуємо ці вистави для батьків, що ще більше мотивує наших учнів.
З якими труднощами ви стикаєтесь під час навчального процесу?
Викладання української в школах в Україні та в школах за кордоном сильно відрізняється. У нас недостатньо методичних матеріалів, які стосуються викладання української саме дітям діаспори, які б враховували всю специфіку дітей і середовище в якому вони зростають.
Яка особливість роботи з дітьми діаспори?
Деякі діти зовсім не володіють інформацією про Україну. Вони не знають ні столицю України, ні казок, ні гори, ні ріки. Ми відкривали їм “нову країну” та розказували найцікавіші деталі. Найбільше їм сподобались українські народні казки, які вони залюбки слухають, читають та переказують на уроках.
Часто, для багатьох дітей та батьків, наша суботня школа є єдиним шансом, де вони можуть долучитись до української культури. Адже вони щодня спілкуються тільки з турецькими дітьми та зростають у середовищі, де немає українців. В нашій школі діти часто знаходять нових друзів з якими разом дізнаються більше “про свою заморську батьківщину”.
Чи розуміють, власне, діти чому вони ходять до вас на уроки і навіщо їм знати українську? Чи вистачає у них власної мотивації без вказівки батьків?
Все залежить від родини. Є діти, які повністю занурюються у навчальний процес і на кожному уроці хочуть дізнатись якомога більше про Україну. Хлопчики зазвичай під тиском батьків ходять, але ми їх підтримуємо і стараємось зацікавити та створити сприятливі умови для навчання. Також велике значення має вік дитини. Можливо, маленькі діти і не усвідомлюють, чому вони ходять до нас в школу, але я впевнена, що трохи згодом, їм ці знання стануть у пригоді. На сьогоднішній день, знання ще однієї мови є великою перевагою і на ринку праці, і в житті. Сподіваюсь, вони зрозуміють це у майбутньому.
Чи буває у вас недобір в школу?
Спочатку роботи школи у нас було 19 учнів, за минулий рік долучилось ще восьмеро. Школа розвивається завдяки нашим зусиллям. Ми з колективом розміщуємо оголошення в мережі, роздаємо наші рекламні матеріали місцевим українцям на різноманітних публічних заходах, де є скупчення діаспори. Деякі мами жалкують, що вчасно не дізнались про набір. Тому ми намагаємось донести інформацію до української діаспори в Анкарі вчасно та вичерпно.
Чому деякі українки, які проживають в Туреччині, не хочуть щоб їхні діти знали українську мову?
Є мами, які ідентифікують себе як українки, тому вони залюбки приводять до нас своїх дітей, але є мами, які не бажають, щоб їхня дитина знала українську, тому що вони самі її не знають і спілкуються російською, тому вони відвідують російськомовні навчальні заклади. Проте, мені відомі випадки, коли російськомовна мама разом з дитиною вчила українську в нашій суботній школі. Вона завжди на перервах підходила до мене та задавала уточнюючі запитання стосовно граматики. Разом з дитиною готувала домашні завдання та працювала над вимовою.
Які домашні завдання ви задаєте?
Найпоширенішим та найулюбленішим завданням є – читання та переказ української казки. В кожного учня вже з’явилась своя улюблена казка, що, безперечно, мене тішить. Адже, українські народні казки чи не найкраще знайомлять з українськими традиціями та культурою таких маленьких читачів, які, до того ж, ніколи в Україні не проживали.
Як батьки можуть сприяти вивченню української мови в українсько-турецькій сім’ї?
Перш за все, варто відвідувати українську школу, якщо вже почали. Бувають дні, коли приходить дуже мало дітей і ми змушені скасовувати запланований на весь клас план роботи та дивитись україномовні мультфільми. Звичайно, зараз українська мультиплікаційна індустрія дуже розвинута і створює пізнавальні матеріали для дітей, але це гальмує навчальний процес. Часто без повного складу групи ми не можемо повноцінно проводити заняття, тому ми радимо батькам бути пунктуальними та відповідально ставитись до навчання. По-друге, вдома батьки можуть долучитись до виконання домашнього завдання. Наприклад, разом прочитати та обговорити казку, допомогти розібратись з прикметниками та дієсловами, перекласти невідоме слово тощо. По-третє, якщо батьки дозволяють дитині дивитись мультики, грати в комп’ютерні ігри та переглядати відео в мережі, то хай увесь цей контент буде українською. Діти дуже швидко вивчають мову і завдяки таким простим речам результат не змусить себе довго чекати.
Чи плануєте ви збільшувати кількість своїх учнів та впроваджувати нові методики навчання?
Вже з нового навчального року концепція нашої школи зміниться. Можливо, ми зробимо перерозподіл груп за рівнем знань мови та додамо ще один навчальний день у тиждень. Ми дуже вмотивовані та готові працювати, адже нас підтримують чудові мами та батьки, які нерідко парами приводять до нас своїх діток, за що їм хочеться висловити величезну подяку та побажати сил і терпіння, позаяк ми всі знаємо для чого дітям знати українську мову та культуру, бо Україна це теж їхній дім, а вони наше майбутнє.
