Чи важливо читати турецьку літературу тим, хто проживає в Туреччині? Безперечно. Ми попросили українську діаспору Туреччини поділитись з нами літературними вподобаннями. У нас вийшов список найпопулярніших турецьких авторів серед українців Туреччини. Якщо ви ніколи не читали турецьку літературу, цей список може стати гарним початком вашої літературної мандрівки крізь історичні епохи, соціальні настрої та політичні устрої Туреччини.
Мевлана Джалаледдін Румі
Це зачинатель класичної турецької літератури. Доробок Румі помітно вплинув на культуру Середньої Азії та Туреччини зокрема.
Серед найвідоміших текстів Румі – «Месневі», «Дивані Кабір», «Фіхі Ма Фіх», «Маджалісі Саба» та «Мактубат» та інші. Ліричні газелі Джелаледдіна, зібрані в його «Дивані», з часом стали зараховуватись до набутків народної творчості. В газелях Румі виразно окреслюються такі теми: доказ вигоди від смирення, приборкання пристрастей і потреб та показ божественної природи духу людини.
Саме поема «Месневі», відома багатогранністю тематики, прославила Джелаледдіна на сході. Поема складається з окремих розповідей і легенд, до яких автором подається також їх тлумачення.
Сабахаттін Алі
Всі його розповіді і романи так чи інакше зачіпають гострі соціальні проблеми, характерні для Туреччини 1930 – 1940-х років. Герої його оповідань – бідняки, насилу заробляють на шматок хліба і гноблені багатіями і поліцією, а також люди, що знайшли в собі мужність піти проти існуючого режиму і боротися за свободу і кращу долю для свого народу (розповіді «Вороги», «Вовк і ягня ” та інші). З 1946 року Сабахаттін Алі був редактором турецької політично-сатиричної газети «Марко-паша». Твори Сабахаттіна Алі швидко зустріли неприйняття з боку турецької влади. Письменник піддавався переслідуванням, в 1933 році був заарештований за критику режиму Ататюрка в одному зі своїх віршів, але незабаром випущений з в’язниці. Остання збірка оповідань Сабахаттіна Алі «Скляний палац», що вийшла у 1947 році, за рік до загибелі письменника, була одразу ж заборонена цензурою і конфіскована. Водночас Сабахаттін Алі знайшов схвалення і підтримку у прогресивної інтелігенції, передового студентства, робітників. У 1944 році письменник був змушений покинути Анкару, кинути роботу і друзів та перебратися до Стамбула. У 1948 році, в черговий раз вийшовши з в’язниці, він вирішив покинути Туреччину
Кемаль Тахір
Він був видатним турецьким романістом та інтелектуалом. Тахір провів у в’язниці, як політичний в’язень, 13 років свого життя, де і написав кілька своїх найважливіших творів.
До його найважливіших романів належать Есір Шерін Інсанларі (1956), Девлет Ана (1967) та Йоргун Саващі (1965). За мотивами деяких його романів були зняті фільми. Щоб заробити на життя Тахір був змушений створювати і художню літературу, а для цього він використовував псевдонім.
Орхан Памук
Орхан Памук – сучасний турецький письменник, лауреат декількох національних і міжнародних літературних премій, в тому числі Нобелівської премії з літератури (2006). Популярний як в Туреччині, так і за її межами, твори письменника перекладені на більш ніж п’ятдесят мов.
Основні теми творчості письменника – конфлікт і протистояння між сходом і заходом, ісламом і християнством, традиціями і сучасністю. Події майже всіх книг Памука відбуваються в Стамбулі.
Назим Хикмет
Засновник сучасної турецької поезії, першим в Туреччині почав практикувати верлібр. Отримав прізвисько «ясноликий поет» (Güzel Yüzlü Şair). Твори Назима Хікмета перекладені на понад п’ятдесят мов світу. Був комуністом, через що зазнавав переслідувань на батьківщині і більшу частину життя провів у тюрмах та вигнанні.
Назим Хікмет ввів у турецьку поезію вільний вірш, концептуально відмежувавшись від «силабічних поетів». Перші його вірші написані в силабічній системі, але пізніше він почав шукати нові форми.
Еліф Шафак
Вважається найвідомішою турецькою письменницею-романісткою. Свої твори пише як турецькою, так й англійською мовами. Шафак поєднує західні та східні традиції у своїх розповідях про жінок, меншини, емігрантів, субкультури та молодь. У своїх працях використовує різні культурні та літературні традиції, які відображають її зацікавлення історією, філософією, суфізмом, усною творчістю та культурною політикою. Також широко використовує чорний гумор.
Решат Нурі Гюнтекін
Викладач історії та літератури за фахом, після кемалістської революції 1919 – 1924 років Решат-Нурі став генеральним інспектором міністерства, з 1939 року — депутатом меджлісу від Чанаккале, а в останні роки життя, перебуваючи в Парижі, представляв Туреччину в ЮНЕСКО. Під безпосереднім керівництвом президента Туреччини Ататюрка письменник брав участь у роботі комісії з реформи мови, в очищенні турецької мови від арабських і перських слів.
Творча спадщина Решата-Нурі велика і багатогранна: він написав шістнадцять романів, шість збірок оповідань, близько тридцяти п’єс. Крім того, письменник відомий як перекладач, укладач словників і антологій, театральний і літературний критик. Решат-Нурі завжди звертався у своїх творах до тем злободенних і гострих. Майже щороку виходив у світ новий роман письменника.
Айше Кулін
Закінчила Американський жіночий коледж за спеціальністю література. Працювала в різних виданнях редактором і репортером, а також сценаристом на телебаченні. Дебютна збірка оповідань “Güneşe Dön Yüzünü” вийшла у світ в 1984 році. За мотивами одного з оповідань був знятий фільм.
