Посол України в Туреччині Андрій Сибіга відповів на актуальні запитання кореспондента UATV Джафера Умерова.
– Вітаємо вас з отриманням нагороди в Туреччині від Buhara Medya. Ви стали “Послом року”. Чи можна цю нагороду сприймати в якості символу розвитку гарних та дружніх відносин між Туреччиною та Україною?
– Дякую за привітання. Насамперед, я би це сприймав як визнання важливості українсько-турецьких відносин та їх стратегічного наповнення. По-друге, це визнання спільних зусиль дипломатичних команд обох країн – Посольства України в Анкарі та турецького посольства в Києві. Які, безумовно, у своїй щоденній праці слідують дуже простому принципу: “Більше України в Туреччині і більше Туреччини в Україні”. Мені здається, що власне ця нагорода є символом та визнанням того, що так і відбулося, така ситуація має місце і така ситуація буде мати місце в майбутньому. Правда, в нас вже маленька коректива, виходячи зі слогану, котрий був озвучений президентом України в ході його останнього й одного з перших візитів до Туреччини, який відбувся в серпні 2019 року: “Зростаймо разом”. Тому в щоденній нашій роботі ми додаємо і цей девіз в наступному році.
– Яка ваша оцінка турецько-українських відносин в 2019 році? В яких сферах ви бачите покращення, а в яких – погіршення?
– 2019 рік, як і всі попередні, для Туреччини та України був надзвичайно динамічним і продуктивним. Тому якщо я можу охарактеризувати його одним словом, то це буде “динамізм”. Від найвищого політичного діалогу, а як ви знаєте, один із перших візитів новообраного президента України відбувся до Туреччини. Цей візит мав надзвичайно важливе значення і дав подальший імпульс практичному наповненню нашого двостороннього порядку денного. Тому, знову ж таки, цитуючи президента України, в щоденній роботі ми керуємося девізом: “Вперед і вгору, і в турборежимі”. Це також абсолютно характеризує той ритм роботи, який наші дипломатичні місії мають в Туреччині. Не тільки в Анкарі, а й в Стамбулі. Нагадаю, що ми відкрили та започаткували роботу Консульства України в Анталії. І ось в такому режимі ми працюємо. Я абсолютно переконаний, що той напрацьований високий політичний динамізм стає все більше відчутним для наших народів. Конкретний приклад – стабільне зростання товарообігу. Якщо порівнювати з 2019 роком, то фіксуємо зростання взаємної торгівлі чи товарообігу між нашими державами. З 2018 до 2017 року було 7,5%, а станом на сьогодні, з 2019 до 2018 року, у нас є зростання за аналогічний період у 10 місяців 16,3%. Майже вдвічі. Це станом на жовтень. На практиці стабільно зростає товарообіг. А це також означає появу додаткових робочих місць для наших громадян. Тому й надалі ми будемо максимально прагматично підходити в організації зовнішньополітичних пріоритетів, які наразі перед нами стоять, щоб той активний політичний діалог базувався на міцному економічному фундаменті.
“ПОНАД 3200 ТУРЕЦЬКИХ СТУДЕНТІВ НАВЧАЮТЬСЯ В УКРАЇНІ”
– Стосовно міжлюдських контактів, ви знаєте, що між Україною та Туреччиною діє безпаспортний режим в’їзду. До країни можна в’їхати на підставі ID-картки. Ми бачимо, як це позитивно впливає на кількість взаємних відвідувань. За результатом 2018 року понад 1 млн 400 тис. наших співвітчизників відвідали Туреччину, і понад 300 тис. громадян Туреччини відвідали Україну. За останні 4 роки кількість взаємних поїздок громадян зростає. І я бачу великий потенціал і надалі, що цей міжлюдський взаємообмін буде зростати. В нас з’явився ще один важливий трек – студенти. Наразі, понад 3200 турецьких студентів навчаються в Україні. Ми також бачимо стрімке зростання кількості бажаючих отримати українську освіту, яка дійсно дуже якісна. Ми також бачимо, як зростає кількість студентів із України, які навчаються за різноманітними програмами на території Туреччини. В цьому році увінчалась успіхом багаторічна робота щодо фіналізації домовленостей між Київським політехнічним інститутом і Анкарським університетом стосовно подвійних дипломів. Тепер наші студенти, зокрема на магістерській програмі, мають змогу отримувати подвійні дипломи. А це, безумовно, зближує наші народи. В Туреччині відбулося багато культурно-мистецьких заходів – від Днів кіно в Стамбулі до Українського тижня в Анкарі. Всі вони були наповнені такими подіями, які представляють в Туреччині сучасну Україну з її величезним потенціалом. Тому ми, як посольство, задоволені, й самі собі можемо поставити позитивну оцінку за ту роботу, яка була проведена і за цим напрямом. Тому що все це позначається на сприйнятті України. Ті стереотипи, які, на жаль, ще можна було тут зустріти, руйнуються завдяки такій діяльності. Посольство, генконсульство та консульство виступають інфопостом, який доводить до турецької аудиторії ті правильні меседжі про сучасну Україну з її можливостями.
– Якщо повернутися до економіки, то під час свого візиту президент Зеленський запросив турецьких інвесторів до України. Чи ви бачите різницю в кількості бажаючих до і після візиту президента?
– Абсолютно підтверджую, що якісно зросла й кількість, й масштаб підприємств, які цікавляться тими можливостями в Україні, які на сьогодні відкриваються. Прямим наслідком візиту президента та виступу перед бізнесом під час бізнесфоруму в Стамбулі була представницька участь турецької делегації у форумі в Маріуполі. Також відбувся бізнесфорум українсько-турецького бізнесу в Києві. За зверненнями, які надходять безпосередньо до нас, ми бачимо зацікавленість турецького бізнесу в великих інфраструктурних проєктах в Україні – в “зеленій енергетиці” та в сільському господарстві. Ми також активізувались. Ми здійснюємо й регіональні поїздки, зустрічаємось з торговельно-промисловими палатами Туреччини. Ми поширюємо необхідну інформацію про те “вікно можливостей”, яке на сьогодні відкрито перед турецькими бізнесменами. Я переконаний, що перед нами дуже позитивна тенденція, коли ця бізнесова українсько-турецька взаємодія буде зростати.
“МІЖ КРАЇНАМИ – СТРАТЕГІЧНЕ ПАРТНЕРСТВО В ДІЇ”
– А можете також прокоментувати рівень військового співробітництва між Україною та Туреччиною?
– За нашими оцінками та за оцінками турецьких партнерів, це одна з тих галузей, в якій ми можемо говорити про найбільші конкретні результати. Я хочу нагадати, що на різних стадіях реалізації з Туреччиною у нас перебуває понад 50 різних проєктів. І це співробітництво в обидві сторони. Надзвичайно показовим і символічним є укладення в цьому році угоди про постачання в Україну бойових безпілотних апаратів “Байрактар”. Це рішення надзвичайно важливе. Туреччина – єдина країна в світі, яка погодилась нам продати бойові БПЛА. Також Україна готова до співробітництва з Туреччиною в галузі військово-технічного співробітництва, в двигунобудуванні, в авіаційній галузі. Важливо зазначити, що ми – країни, які взаємодоповнюють одна одну. Ми країни, які не є конкурентами, і це відкриває для нас надзвичайно високі можливості. Ми цим на повну користуємося і, як кажуть в Туреччині, за “kazan kazan” формулою, тобто на взаємовигідній основі, спільно працюємо над втіленням їх в життя.
– Туреччина завжди заявляє про підтримку України на міжнародній арені. Вона була співавтором резолюцій ООН з порушення прав людини в окупованому Криму. Але водночас у Стамбулі окупанти проводять форуми та конференції. Хтось називає це провокацією, хтось каже, що Туреччина дефакто визнає легітимність окупантів на півострові. Яка позиція Туреччини?
– У випадку з Туреччиною, з нашим близьким партнером, ми можемо говорити про стратегічне партнерство в дії. Саме Туреччина займає тверду та незмінну позицію щодо підтримки територіальної цілісності та суверенітету України. Саме Туреччина незмінно протягом останніх 4 років на Генасамблеї виступає співавтором двох ключових резолюцій стосовно ситуації з правами людини в Криму та стосовно мілітаризації Криму. Це власне те, що називається стратегічним партнерством в дії – коли всіма своїми діями на всіх рівнях Туреччина чітко дотримується цієї генеральної стратегічної позиції підтримки територіальної цілісності та суверенітету України, за що ми надзвичайно вдячні. Також я хочу нагадати, що Туреччина – це та країна, яка не визнає заборони діяльності Меджлісу. Це країна, яка не визнала вибори в окупованому Криму й надає Україні конкретну підтримку. Також хочу нагадати й про фінансову підтримку української армії. Щороку ми підписуємо домовленості з Туреччиною про виділення значних коштів для потреб української армії. Хочу нагадати, що Туреччина – це та країна, де в останні роки за особистої ініціативи міністра закордонних справ Мевлюта Чавушоглу оздоровлюються діти воїнів АТО. І вже понад тисяча дітей отримала змогу пройти реабілітацію та відпочити разом із батьками на території Туреччини. А стосовно тих провокативних актів, які час від часу випливають в публічному просторі, то вони є лише провокацією. По-іншому я назвати це не можу. Я це бачу як прояв гібридної війни агресора, яка ведеться в усьому світі, й Туреччина – не виключення. Ми бачимо активізацію зусиль із легітимізації окупації Криму саме шляхом проведення ось таких заходів. Ми, як посольство, на всі ці події реагуємо, ми маємо підтримку офіційної Анкари. І крім цього, ми маємо підтримку турецького суспільства, яке точно розуміє та дає абсолютно об’єктивну оцінку таким явищам. Є багато подій, які не випливають в публічному просторі, яким завдяки співробітництву з турецькою стороною вдається запобігти. Вони були, є і будуть. Тому що ведеться цілеспрямована діяльність Росії з легітимізації окупації Криму. Ми також бачимо це за діяльністю в середовищі кримських татар, де є відчутним намагання впливати на окремих осіб та діячів, які, на жаль, всупереч інтересам кримськотатарського народу, займають позицію, яка визнає окупацію Криму. На жаль, і такі випадки є, і такі особи використовуються, щоб дискредитувати якісь інші рухи. Нічого нового, ми до цього готові. Ми маємо чітке розуміння та підтримку турецької сторони, ми у чіткій взаємодії з мейнстрімними кримськотатарськими спілками працюємо далі, щоби таких провокативних подій не траплялося. А якщо вони трапляються, то мають бути маргіналізовані. Ми виходимо з того, що офіційні турецькі чиновники не беруть в них участі й вони не є медійними, тобто, не висвітлюються мейнстрімними ЗМІ.
– Стосовно кримськотатарської діаспори, які у вас, як у посольства, з ними відносини? Чи відчуваєте ви їх підтримку? Чи можна відносини назвати дружніми?
– Не те що дружніми, я би назвав їх родинними. Бо для нас кримськотатарська діаспора та громада – це наша громада, і про це також було заявлено президентом України під час відкриття офісу кримськотатарських дернеків (спілок – ред.) в Анкарі. Тому ми тісно взаємодіємо, ми тісно боремося за права політв’язнів у Криму. Ми спільно боремося за звільнення Криму. Зокрема, цього року ми вшановуємо 75-ту річницю депортації кримських татар, і ми спільно проводили відповідні заходи. Ми також разом проводимо заходи, пов’язані з засудженням окупації Криму – зазвичай це відбувається в лютому. І багато інших заходів. Дуже важливо, що в минулому році було проведено спільний іфтар за участю міністра закордонних справ Туреччини – це і повага до традицій кримських татар, визнання їхньої важливості. Сподіваюсь, що наступного року також цей іфтар буде проведено з лідерами кримських татар. Тому ми працюємо в ось такому режимі і маємо абсолютне розуміння, нас об’єднують спільні цілі, відповідно до яких ми працюємо.
– Стосовно української діаспори. Ми знаємо, що нещодавно в Адані була відкрита 14 за рахунком українська спілка в Туреччині. В деяких містах їх дві, чи навіть три. Чи є плани на відкриття інших спілок, і яка в них основна мета?
– Дійсно, в Туреччині відкрилося багато спілок. І ви знаєте, ми не ставимо на меті кількість. Головне, щоб в тих містах, де компактно проживають українські громадяни, яких в Туреччині офіційно понад 35 тисяч, мали змогу об’єднатись та задовольнити свої культурні потреби, відкрити суботню школу, вивчати та зберігати мову, традиції та культуру. Тому ми, як посольство, представляючи державу, підтримуємо їх, зокрема фінансово, в рамках публічної дипломатії. І на сьогодні вже відкрито 14 спілок. Я особисто їздив на відкриття в Адану. Я був вражений кількістю громадян України, які проживають в тому регіоні. Що цікаво, це вихідці з Криму, Донбасу, Запоріжжя. І мені, як послу, було дуже приємно побачити, як важливо для них зберігати ось цю “українськість”. Тому ми й надалі будемо це підтримувати.
– Хотів ще підняти тему про фейкові новини щодо відновлення паромного сполучення між окупованим Кримом та Туреччиною. Все ж таки в ЗМІ та в соцмережах вони з’являються, і переважно стосуються приватних компаній, які займаються вантажними перевезеннями. Як посольство реагує на це, і чи є можливість запобігти цьому?
– Не буду заперечувати, дійсно, якісь компанії здійснюють перевезення. Але є офіційна позиція турецької сторони – заборонено сполучення з портами окупованого Криму. Вони закриті для морського сполучення. Ті випадки, які, на жаль, часом трапляються, не мають систематичного характеру. Вони відбуваються в зв’язку з шахрайськими схемами. І ми це знаємо, ми знаємо і назву цих суден, ми знаємо і власників цих суден, про що ми інформуємо турецьку сторону з метою реагування, і в більшості випадків це працює. Тож вони використовують шахрайські схеми – відключається AIS, тобто навігація, підробляються документи, коли при заході в турецькі порти вказується, що судно прибуло з території Росії, без позначення заходу в порти окупованого Криму. Звичайно, що здійснюються перевірки, але має місце шахрайська схема, яка потребує спільних зусиль, зокрема правоохоронних органів двох країн. Напевно, ми також будемо ініціювати проведення консультацій з турецькою стороною, з метою посилення ефективності нашої спільної протидії щодо таких випадків. І ніякого паромного сполучення немає, все це – прояви гібридної війни. Дуже обережно потрібно ставитися до таких фейкових новин, декілька разів перевіряти.
– Які плани в посольства на 2020 рік? Чи є вже проєкти, про які можна розповідати?
– Вперед і вгору, і в турборежимі. Та “зростаймо разом”. Це все в прямому і в переносному сенсі розкриває те, чим ми будемо займатися в наступному році. Будемо й надалі працювати над протидією російській агресії. Будемо підтримувати високу динаміку політичного діалогу. Планується проведення стратегічної ради під головуванням президентів двох держав. Сподіваюся, що будуть нові конкретні проєкти, про котрі ми поговоримо, коли вони вже будуть реалізовані. А так все буде спрямовано на посилення нашої присутності, нашої взаємодії, на посилення прагматичної складової нашого стратегічного партнерства з нашою дружньою країною – Туреччиною.
