Пані Людмило, що це був за захід, в якому форматі він проводився?
Міжнародний фестиваль поезії та літератури в Кахраманмараші проводили вперше, тому, думаю, ніхто не чекав мегарівня. Однак загалом у ситуації пандемії, яка склалася наразі, це насправді грандіозна робота багатьох людей. Цьогоріч у світі усі заходи, навіть заплановані, проходили онлайн. Організатори ж наважилися таки провести фестиваль, гарантувавши максимальну безпеку учасникам. Це неабияка подія в культурному житті Туреччини, до якого пощастило долучитися й мені.
Що входило в програму фестивалю?
Міжнародний поетичний фестиваль у Кахраманмараші тривав 5 днів. Повних 5 днів, насичених зустрічами з письменниками, поетичними читаннями, музичними концертами. Організатори не оминули й культурної програми для самих учасників: першого дня поети відвідали цікаві природні місця, кілька музеїв міста, зокрема й археологічний.
Щодня, як мінімум один, виступ, інтерв’ю, спілкування з читачами та колегами; цікаві питання, навіть дискусії. Крім того, мій вірш відібрали для запису відео, яке готують на заявку за звання поетичного міста від ЮНЕСКО. Чекаю нетерпляче на результат.
Що саме ви представляли на фестивалі? Якою мовою проходили виступи, дискусії?
Я була запрошена як поет. На всіх міжнародних поетичних фестивалях у світі (і фестивалі Туреччини не виняток) кожний автор читає поезію в оригіналі, тобто в моєму разі – українською мовою. Після цього перекладач або модератор зачитує турецький переклад. Це якраз дає відчути слово. Бо ти стаєш свідком краси слова, навіть коли не розумієш, про що текст. А от стосовно дискусій та зустрічей, то тут потрібно знати англійську: все обговорюється саме нею. Або турецькою. У мене була англійська із вставленнями турецькою. Колоритненько так (смієтья).
Чи був цей фестиваль вашим першим досвідом участі в турецьких літературних заходах?
Раніше мене тричі запрошували на поетичні фестивалі Туреччини: в Стамбулі та Сакар’ї: найбільше була вражена Поетичними вечорами в Сапанджі, такого високого рівня організації я поки що не бачила ніде. Той фестиваль проводиться вже 20 років поспіль, і в учасників розписана кожна хвилина. Пригадую, що на закритті Поетичних вечорів навіть просльозилася. На що мер міста сказав, що це вперше за історію фестивалю поет плаче.
Серед наших читачів, напевно, є молоді письменники. Як взяти участь у таких заходах у Туреччині? Організатори самі шукають учасників та запрошують їх чи учасники подають заявки?
На перший фестиваль мою кандидатуру запропонував один турецький літературний критик. Оргкомітет утвердив її. Відтоді мене знаходять самі. Проте немає жодного рецепту-поради, на жаль. На кожному фестивалі по-різному. Загалом важливі ваші літературні здобутки: кількість перекладів, участь у різних заходах, публікації в іноземних виданнях тощо.
Фото: Людмила Дядченко
