Учора на телеканалі «1+1» вийшла довгоочікувана прем’єри документальної стрічки «Скарби нації» з циклу «Україна. Повернення своєї історії», створеної за підтримки Міністерства інформаційної політики України. У новому документально-історичному розслідуванні команда проекту шукає гетьманські клейноди, що підтверджують українську державність, спростовує роками нав’язані міфи про козаків та показує, як Росія провела жорстку кампанію зі знищення доказів існування української держави… Одна з реліквій привела їх до Кам’янця-Подільського. Шукаючи булаву Богдана Хмельницького, знімальна група приїхала до міста над Смотричем, адже серед версій була і така, за якою, можливо, гетьман передав булаву спадкоємцеві. За однією з легенд, Юрій був страчений саме в Кам’янці-Подільському. Його начеб-то повісили, прив’язавши мотузкою до замкового мосту. Чи залишилися якісь документальні відомості про ті події, і чи можна у них знайти бодай якісь згадки про втрачену булаву, команда «Скарбів нації» розпитувала в директора Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника Олександра Заремби. Історик каже, що немає доказів на підтвердження версії про страту Юрія в Кам’янці, натомість показав знімальній групі інший загадковий документ з епохи Богдана Хмельницького – лист одного з найвидатніших правителів Османської імперії турецького султана Мегмеда ІV. «Це один з найунікальніших експонатів музею. Йому більше трьохсот років. В Україні більше таких не збереглося», – розповів Олександр Заремба. Цей лист довгі роки зберігається у фондосховищах Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника. Раніше Ігор Старенький, науковий співробітник історичного музею-заповідника, розповідав сайту«Є», що відомо про походження цього унікального документа: «Це султанський фірман, або, простіше кажучи, указ. Документ достатньо великого розміру – близько 1 метра 40 сантиметрів в довжину. Написаний він на папері. Зверху можна побачити султанську тугру – персональний знак правителя, щось на зразок сучасного підпису. Виконана тугра золотим письмом і належить султану Мехмеду ІV, роки правління якого припадають на 1648-1687 роки». Досі не було відомо, про що йшлося у тексті грамоти. Ніхто не зміг прочитати, що зашифровано давньою османською вяззю. Оскільки в Туреччині відійшли від старої писемності, і колишня мова Османської імперії помітно відрізняється від сучасної турецької, то фахівців-тюркологів, знайти практично неможливо не лише в Україні, а й у світі. Однак, команда проекту «Скарби нації» розгадала таємницю листа турецького султана. Історик Олександр Середа, українець, який довгий час працює в Туреччині в одному з найстаріших університетів на кафедрі україністики, і один з небагатьох у світі науковців, що знаються на староосманській, таки розшифрував, про що йдеться у листі. «Мехмед ІV – саме той султан, якому козаки пишуть листа запорожці на знаменитій картині Іллі Рєпіна. Тож ми також очікували, що можливо, там буде якась гнівна відповідь. Насправді, усе виявилося набагато цікавішим», – каже продюсер стрічки Акім Галімов. Як виявилося у процесі перекладу, у своїх перших рядках султан звертається не до когось іншого , а… «одного з найбільших володарів над народами християнського віросповідання, козацького гетьмана Богдана Хмельницького». Щоб перекласти лист одного з найвидатніших правителів Османської імперії турецького султана Мегмеда ІV, написаного давньою османсько-турецькою мовою, було використано п’ять спеціальних словників. Під час перекладу Олександр Середа визначив дату написання цього листа – 1651 рік. Якраз напередодні битви під Берестечком. «З офіційної історії ми знаємо, що баталію було програно полякам через те, що в останню мить кримський хан, який був союзником Хмельницького, залишив поле бою разом із військом. Хоч доказів цьому не було, версія добре «лягала» в радянську ідеологію, за якою кримські татари – зрадники та вічні вороги українців. Цей стереотип нав’язувався роками. Але у тексті султанського послання до Богдана Хмельницького йдеться про те, що він, султан Мехмед ІV, особисто просив турецького хана Іслама Гірея допомагати Хмельницькому у боротьбі проти Польщі. Навряд чи хан ослухався би свого правителя і залишив Богдана… Тож цей документ – справжня історична сенсація. Саме такі фірмани заново показують історію, сфальшовану свого часу», – пояснює історик Олександр Середа. Наприкінці ж листа міститься інформація, яка дещо ошелешила знімальну групу. «У тексті йдеться про те, що Мехмед ІV розглядає Богдана Хмельницького як дуже близького приятеля, і шле йому в подарунок… золототканний халат. На той час в Османській імперії це був найвищий прояв приятельських стосунків та найбільший подарунок від султана, на який можна було заслужити», – пояснює суть документа Олександр Середа. Цікаво, що Мехмед ІV з тих султанів Османської імперії, які були тісно пов’язані з Україною. Він сам був напівукраїнцем. Його мати, Турхан Хатідже Султан, була українкою, з Поділля, і до того як її захопили в полон татари, її звали Надією. У віці 12 років вона стала наложницею султана Ібрагіма І, а у віці 15 років, 2 січня 1642 року, народила майбутнього султана Мехмеда ІV. Мати завжди зазначала його походження, нагадувала, що син походить з роду козаків. Саме з Мехмедом ІV укладали союзи Богдан Хмельницький, а пізніше його син Юрій (проголошений князем України у складі Османської імперії). З ним домовлялися про протекцію Іван Виговський, Павло Тетеря, Іван Брюховецький. Це йому писали свого знаменитого листа запорожці на чолі з отаманом Іваном Сірком. Більш того, він був єдиним султаном, що побував в Україні (якщо не брати до уваги землі Кримського юрту) – в 1672 році Мехмед ІV особисто очолив похід на Поділля. Дежерело: ye.ua
