Свято Пасхи недалечко,
Люди звичай бережуть, –
Розмальовують яєчка,
Пишні пасочки печуть.
Ми сьогодні рано встали,
Різні фарби готували:
Із цибулі, із кори,
З ягід, квітів і трави.
Гарна писанка у мене.
Мабуть, кращої й нема.
Мама тільки помагала,
Малювала ж я сама.
Змалювала дрібно квіти,
Вісім хрестиків малих,
І дрібнюсінько ялинку
Й поясочок поміж них.
Хоч не зразу змалювала,
Зіпсувала п’ять яєць, –
Та як шосте закінчила,
Тато мовив: “Молодець!”
Я ту писанку для себе,
Для зразочка залишу,
А для мами і для тата
Дві ще кращі напишу.
(Катерина Перелісна “Писанка”)
Ой, подивіться лишень — яка краса! Наші талановиті вихованці Української суботньої студії, що працює при Українській спілці в Анкарі, таке надивотворяли, що очі розбігаються – справжні шедеври до Великодня. Писанки вийшли не просто гарні, а казкові! Дехто з дітлахів тримав писачок уперше в житті, але ж з яким запалом вони творили.
Виготовлення писанок – не просто малювання, це занурення у справжню магію української традиції. Підтримка нашої культури за кордоном – теплий промінчик рідного дому в чужому краї. І як приємно бачити, що наші діти зростають з любов’ю до свого коріння. Бо саме з таких маленьких моментів і починається велика любов до України.
