«Жіночим султанатом» називають період, за якого жінки султанів майже століття втручалися у державну політику османів. Його започаткувала українка Роксолана (Хюррем-султан), а завершила – її землячка Хатідже Турхан (Надія з Поділля). У книжці, крім любовних листів Роксолани до султана Сулеймана Пишного, міститься переклад її дипломатичних послань до угорської королеви Ізабелли Ягеллонки від 1543 року та перської принцеси – Султан від 1555 року (переклад – іраністки Надії Вишневської та османіста Рефата Абдужемілева), у яких вона обговорює умови мирних угод з османами. Уперше опубліковано відповіді Сигізмунда ІІ Августа на лист Роксолани від 1549 року. «До неї польський король звертався як до імператриці турків, – зазначає авторка книжки Олександра Шутко. – Адже на той час Роксолана як кохана дружина султана була наймогутнішою жінкою у світі, яка провадила дипломатичне листування з монархами Європи та Азії». Слави вінценосної особи зажила і її донька Міхрімах, листи якої до польського короля і батька-султана також наведені у книжці. Цікавою є міжнародна кореспонденція наступниць Роксолани, Нурбану та Сафіє. Вони листувалися з венеційським дожем, французькою та британською королевами Катериною Медічі й Єлизаветою І. Кульмінацію доби «Жіночого султанату» стало правління Кьосем – матері Мурада ІV, Ібрагіма І та регентки малолітнього онука Мехмеда ІV. У книжці викладено її листи до великих візирів та прислуги. Чимало уваги приділено боротьбі Кьосем з невісткою – українкою Хатідже Турхан. Остання вийшла переможницею у цьому протистоянні і як матір неповнолітнього сина-султана Мехмеда ІV 5 років правила Османською імперією. Свідченням цього є її листи до великих візирів та інших сановників. У книжці розлого висвітлено не знані досі в Україні факти з біографії цих султан, що випливають не лише з їхнього особистого листування, а й з архівних документів Туреччини, Італії, Франції, Англії та Польщі, османських літописів і розвідок турецьких учених. Все це дасть читачеві змогу оцінити роль та вплив жінок на державні справи і краще зрозуміти процеси, що відбувались у той час в Османській імперії та світі впродовж XVI–XVII століть. Над книжкою авторка працювала шість років. «Це моя найзмістовніша праця, так би мовити, підсумок моїх досліджень, – зазначає вона. – Майже 600 сторінок книжки містять зібрані по крихтах з понад тисячі історичних джерел відомості про представниць «Жіночого султанату». Презентація книжки відбудеться 21 вересня (субота) об 11-00 у Львівській обласній універсальній бібліотеці (Велика зала), під час якої демонструватимуть копії листів Роксолани та інших архівних документів.